Діалог УАПЦ й УПЦ-КП повинен тривати
6 листопада 2001 р. в Патріярхії УПЦ-КП пройшла прес-конференція предстоятеля УПЦ-КП Філарета (Денисенка) й голови громадського об’єднання “Україні – Помісну Церкву” Павла Мовчана, на якій було оприлюднено заяви прес-служби УПЦ-КП та президії громадського об’єднання “Україні – Помісну Церкву”, а також зроблено низку важливих усних заяв. Різку критику організаторів прес-конференції викликали наслідки останніх переговорів Вселенської Патріярхії та Російської Православної Церкви в Цюріху (29-30 жовтня 2001 р.), а також доповідна записка Кабінету Міністрів України ч. 15379/97 від 24 жовтня 2001 р., де було виявлено антиконституційні спроби втручання держави до церковного життя. Не маючи тексту доповідної записки, неможливо оцінювати її зміст. Але несподівана реакція УПЦ-КП та близьких до неї політичних кіл заслуговує на увагу, оскільки досі керівництво УПЦ-КП стояло на засаді неодмінної присутности держави в процесі творення єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви завжди дотримувалася думки про те, що процес творення єдиної Помісної Православної Церкви повинен здійснюватися на канонічних засадах під духовним керівництвом авторитетного загальноправославного центру власними силами української православної спільноти цілого світу. Державні органи, політичні та громадські організації можуть сприяти цьому процесові, але не повинні втручатися в нього й здійснювати керівництво цим процесом. Нам приємно, що УПЦ-КП відтепер приєднується до наших позицій. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви поділяє занепокоєння УПЦ-КП невгавними спробами чужоземних церковно-політичних сил реанімувати ідею “галицької церковної автономії”. Саме спроби нав’язати цю ідею Українській Автокефальній Православній Церкві були головною причиною розколу 1995-1996 рр. Ми знаємо, що локалізація українського церковного життя в Галичині й повне опанування Східної України Російською Православною Церквою є стратегічною метою відділу зовнішніх церковних зносин Московського Патріярхату. Але з повною відповідальністю заявляємо, що в галицьких єпархіях Української Автокефальної Православної Церкви сьогодні не існує скільки-небудь впливового середовища, де б прижилася ця ідея. Прес-центр Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви уповноважений передати стурбованість і розчарування вірних Української Автокефальної Православної Церкви фактичною відмовою керівництва УПЦ-КП продовжувати діалог, розпочатий 8 листопада 2000 р. в Константинополі. Заява предстоятеля УПЦ-КП про намір продовжувати архиєрейські свячення, вкрай серйозні звинувачення в бік митрополита Тернопільського і Подільського Мефодія, критика Вселенської Патріярхії та архиєпископа Скопельського Всеволода виглядають брутальним порушенням “Домовленостей”, підписаних у Константинополі. Те, що прес-конференція була проведена напередодні першої річниці підписання “Домовленостей”, робить її наслідки особливо тривожними. Нам відомо, що ще 30 вересня 2001 р. у Володимирському соборі м.Києва архимандрит Паїсій (Дмоховський) був рукоположений у єпископа Одеського і Балтського УПЦ-КП. Відомо, що в США й Австралії продовжується підтримка Патріярхією УПЦ-КП розкольницьких угруповань, які вийшли з-під канонічного управління блаженнішого митрополита Константина й заявили про приєднання до УПЦ-КП. Все це залишає враження, що заявлені організаторами прес-конференції причини були тільки формальним приводом перервати розпочатий діалог між Українською Автокефальною Православною Церквою та Українською Православною Церквою Київського Патріярхату, що з червня 2001 р. проходив під духовною опікою архиєпископа Скопельського Всеволода. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви розуміє невдоволення керівництва УПЦ-КП повільними темпами провадження переговорів, принизливим становищем, у якому опиняються представники наших Церков на переговорах Вселенської Патріярхії та РПЦ. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви має свої підстави до невдоволення, оскільки через втручання відомих політичних сил виявилася цілком усуненою від участи в переговорах. Але ми закликаємо братню Українську Православну Церкву Київського Патріярхату зрозуміти всю відповідальність сучасного етапу й важливість розпочатих переговорів для всього світового православ’я, майбутнє якого значною мірою залежить від наших дій в Україні. Навряд чи варто ідеалізувати перспективи переговорів з Московським Патріярхатом, перебільшувати власні сили й можливості Вселенської Патріярхії. Неприпустимо ігнорувати існування багатомільйонної спільноти вірних РПЦ в Україні й виходити в стосунках з Московською Патріярхією виключно з політичних позицій. Наївно припускати, що переговори можливі без компромісів і поступок. І Архиєрейський собор Української Автокефальної Православної Церкви 4 жовтня 1999 р., і наш Помісний Собор 2000 р. визначили канонічні засади майбутнього інтеґрування Української Автокефальної Православної Церкви до єдиної Помісної Православної Церкви в Україні й границі можливих компромісів. Нам здавалося і здається, що “Домовленості” 8 листопада 2000 р., підписані з ініціятиви архиєреїв УПЦ-КП, є вельми перспективною основою для залучення Української Православної Церкви Київського Патріярхату до цього процесу. Сподіваємося, що єпископат УПЦ-КП, насамперед учасники спільної міжцерковної комісії від УПЦ-КП, спробують виправити становище й повернутися до розпочатих переговорів. На прес-конференції 6 листопада 2001 р. Павло Мовчан навів відомості, котрі дискредитують високопреосвященнішого митрополита Тернопільського і Подільського Мефодія. Патріярхія Української Автокефальної Православної Церкви вимагає від пана Мовчана документального підтвердження його слів. В іншому разі його заява буде розглядатися як наклеп і митрополит Мефодій неодмінно звертатиметься до судових органів за захистом своєї громадянської гідності. В цьому випадку Патріярхія готова надати митрополитові Мефодію всю можливу допомогу. © Прес-служба Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви. вул. Трьохсвятительська 8 а, Київ, 01001 Україна Тел. + 380 (44) 229 32 18; факс + 380 (44) 229 02 78. E-mail: [email protected]
