Джерело: Монолог.здесь
У Дюссельдорфі з 1962 року існує Парафія святителя Миколая Української Православної Церкви, яка належить до Української Західноєвропейської єпархії Вселенського Патріархату (офіційний сайт парафії УПЦ Константинопольського Патріархату у Дюсcельдорфі).
Проте у 2023 році в цьому ж місті відкрилася парафія-клон із тією самою назвою, але вже під омофором отця Миколи Данилевича. Ба більше, її сайт структурно копіює сторінку оригінальної парафії: (офіційний сайт парафії святителя Миколая УПЦ МП у Дюсcельдорфі).
Нам стало відомо, що у вікаріатстві існує негласний наказ: у містах Європи, де вже діють парафії інших юрисдикцій, нові громади мають називатися на честь того самого святого. Це дозволяє плутати потенційних парафіян, перехоплювати їх через пошукові системи та соцмережі. Такий собі агресивний маркетинг. Звісно, ця тактика не застосовується щодо "дружніх" парафій РПЦ, до яких УПЦ МП себе "не відносить".
А тепер подивімося, хто ж служить у новоствореній парафії УПЦ МП? Це добре відомий протоієрей Владислав Фоменко. Про нього детально читати тут.
Його історію також висвітлював "хороший русcкий", чеський і литовський блогер Андрій Кураєв: читати тут.
Окрім цього, у 2016 році на офіційному ресурсі УПЦ МП з’явилася інформація про його заборону в служінні: читати тут.
Скопіюємо лише формулювання цієї заборони:
"...до виправлення, зважаючи на неодноразові увещування, невиправлення способу життя, укладення другого шлюбу, блудодіяння, наклеп та досаждання архієрею."
Ми не будемо коментувати питання акривії та ікономії щодо порушених ним канонів, залишимо це на розсуд його правлячого архієрея.
Проте цікавий інший факт. Зверніть увагу на назву допису в блозі Андрія Кураєва: "А что так можно было?" – дивується диякон, несподіваній появі забороненого клірика у 2023 році.
Відповідаємо: можна. Нескладний пошук привів нас до допису в Telegram-каналі "Вестник Германской епархии РПЦ" за 2021 рік, де ми знаходимо нашого героя на престольному святі парафії в м. Кельн. Серед інших священників РПЦ – знову він.
Тобто цей священник ще до війни, після заборони, переїхав із Сєвєродонецька до Німеччини, відновився у служінні під омофором митрополита Марка і почувався цілком комфортно в РПЦ. А вже у 2023 році створює громаду в структурі Данилевича.
Також, хочемо звернути увагу на це відео.
08.07.2024 року в центрі Дюссельдорфа терміново організували мітинг на підтримку України після російських обстрілів Києва, під час яких одна з ракет влучила в корпус столичної дитячої лікарні "Охматдит", де лікуються діти з усієї країни.
На цьому мітингу виступає священник УПЦ МП. Це той самий Владислав Фоменко.
Далі виступає пані Ірина Шум від Генерального консульства, а потім – жінка в червоній блузці. Це Еліна Чернова, мати фотографа та кінорежисера Мстислава Чернова, який отримав "Оскар".
*Редакція поважно ставиться до діяльності та творчості Мстислава та ніяким чином не поєднує його погляди з поглядами його матері.
Нам відомо, що Еліна Чернова допомагає розбудовувати в Дюссельдорфі структуру
УПЦ МП та надає приміщення свого закладу для їхніх богослужінь.
Хто ж мати відомого українського кінорежесера? Ось стаття про її діяльність:
"Элина Чернова, руководитель культурно-интеграционного центра «Кин-Топ» (Дюссельдорф) - Элина Чернова на этом празднике человек не случайный. Интеграционный центр «Кин-Топ» является сегодня официальным партнером организации «Память». Ведь в задачи этого интеграционного центра входят, в том числе, поддержка русской культуры и истории. Элина ровно 15 лет назад создала центр «Кин-Топ» в Дюссельдорфе. Она приехала на ПМЖ в Германию из Харькова в 90-е годы и сразу задумалась о глобальной проблеме, связанной с трудностями трудоустройства и досуга среди одаренных мигрантов из стран бывшего СССР. Так появился знаменитый по всей Германии «Кин-Топ» — кладезь талантов, отдушина для русскоязычных мигрантов. Элина считает своим долгом почтить память павших советских солдат. И в этом ее поддерживает весь интернациональный коллектив центра."
Сайт її організації "Кин-Топ": Офіційний сайт.
Виходить цікава картина: мітинг на підтримку України, але серед головних дійових осіб – священник УПЦ МП, який мав заборону через блудодіяння, та активна діячка "русского совєтского міра" в Німеччині.
То хто ж насправді контролює структуру УПЦ МП у Європі?
Висновки:
Чи УПЦ МП справді така незалежна від РПЦ? Чи не є це вікаріатство просто ширмою РПЦ для захоплення потенційних парафіян у Європі? Питання риторичне.
Якщо ви живете в Європі – будьте уважні! Ретельно перевіряйте інформацію про парафії. Бо якщо вас не вкусe РПЦ, то нападе Чайка.