Діюча хустська синагога - одна з небагатьох, яка зберегла свій початковий інтер’єр і розписи

Це місце, входить до переліку визначних пам’яток архітектури та культури єврейської громади Закарпаття, інформує "Голос Карпат".

Історичні документи свідчать, що єврейські купці, ймовірно ще з часів пізнього середньовіччя почали масово з’являтись у даному регіоні. Висока активність зафіксована з 1772 року, це сталося внаслідок так званого Першого розподілу Речі Посполитої. За даними 1792 року, у місті Хуст кількість сімей громади євреїв нараховувала 14. Потім за даними 1839 року, в Хусті вже проживало 132 юдеї. Відомо, що першим рабином у Хусті був Яків з Жидачева, 1812 року. Найбільш авторитетним рабином міста Хуста в ХІХ ст. (період років 1861–1879 рр.) був рабин Моше Шик (роки життя з 1807 до 1879), який у 1861 році у місті Хуст відкрив одну з найбільших на той час у Східній Європі єшиву (єврейський вищий релігійний навчальний заклад, де вивчається Усний Закон, головним чином Талмуд). Видатними рабинами в місті були також Моше Грюнвальд (1853–1910), Ісраель Яков Лайфер, Шмуель Шмельке Лайфер ІІ з Хуста, Мешулам Ґінзберґ з Хуста та Йосеф Цві Душинський.

 

Варто відзначити трагічний період в історії євреїв Хуста у період 2-ї світової війни – депортація до концентраційних таборів. З міста Хуст, жителів єврейської національності, через гетто депортували до концентраційних таборів. Так званими “поїздами смерті”,а їх було 4, загалом вивезли 10 825 осіб, до концентраційного табору “Аушвіц”, більшість не повернулись. У той період, у приміщенні синагоги зберігали особисті речі євреїв, котрих депортували нацисти.

За часи комуністів, радянська влада кілька разів спробувала забрати будівлю, під потреби взуттєвої фабрики. Але місцеві жителі, переважно єврейські жінки організували цілодобове чергування під будівлею, та перешкодили таким спробам.

В середині, східна частина синагоги, знаходиться ковчез заповіту – дерев’яна, оброблена позолотою скриня, у котрій зберігають сувої Тори (це священна книга юдеїв), а попереду є підвищення, де їх читають.

Тут збережені старовинні книги.

Усі стіни синагоги розписані, є мозаїка. Що додає їй цінності у сучасних дослідників та туристів. Збережені старовинні книги.

Пам’ятки архітектури та культури міста Хуст

Синагога, пл. Незалежності, 11:Єврейський цвинтар, вул. Островського; Руїни замку (ХІ ст.), вул. Замкова; Кальвіністський збір св. Єлизавети (XIІІ–XVIII ст.), оборонний костел у готичному стилі, вул. Конституції, 45; Римо-католицький костел св. Анни (кін. XVII–XIX ст.), вул. Карпатської Січі, 40; Свято-Благовіщенська церква (1928-1929), вул. Духновича; Хустський краєзнавчий музей, вул. Пирогова, 1