Created with Sketch.

Для гідного вшанування памʼяті про цивільних жертв війни: в УКУ представили нові книги щодо польсько-українського конфлікту

07.10.2025, 17:29
Нові книги від Видавництва УКУ, які стосуються польсько-українського конфлікту часу Другої світової війни

На 32 Львівському міжнародному Форумі видавців 3 жовтня в Українському католицькому університеті презентували нові книги від Видавництва УКУ, які стосуються польсько-українського конфлікту часу Другої світової війни: «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)» та «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р.» (підсерія: Документи і Дослідження).

Джерело: УКУ

Книга «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)» вміщує поіменні списки українських жертв (загиблих і поранених) серед населення західних територій України, а саме: Волинського, Люблінського, Львівського, Поліського, Станиславівського і Тернопільського воєводств, які становили тоді частину польської держави.

Цього дня у нижньому храмі Святої Софії-Премудрості Божої УКУ відбулася поминальна Панахида за українців, що стали жертвами польських вбивств під час вересневих подій Польської кампанії 1939 р.

Поминальна Панахида за українців, що стали жертвами польських вбивств під час вересневих подій Польської кампанії 1939 р.

 

Під час презентації ректор УКУ Тарас Добко подякував авторам – Андрієві Яремчуку, Ігореві Галагіді та Мирославу Іванику – за копітку дослідницьку працю для усвідомлення правди про одну з найтрагічніших сторінок в історії польсько-українських відносин.

Тарас Добко на презентації книг

 

«Ми таким чином відновлюємо гідність мирних осіб, які стали жертвами польсько-українського протистояння. Як пише в передмові до однієї з цих книг владика Борис Ґудзяк, жертви ці не повинні залишитися анонімними. Ми робимо все це з надією на зцілення. І це не легко, коли сьогодні на нашому національному тілі зʼявляються нові рани і нові шрами, спричинені російською агресією проти нашої свободи і гідності. Це нелегко, коли окремі політичні сили у Польщі намагаються засудити УПА та ОУН на законодавчому рівні, коли намагаються прирівняти їх до тоталітарних режимів нацизму і комунізму», – заявив Тарас Добко.

Він підкреслив, що вірить у місію істориків відкривати правду і через неї повертати гідність тим, кого її позбавили.

«Обʼєктивна картина польсько-українського протистояння потрібна, щоб гідно вшанувати памʼять жертв – мирного як українського, так і польського населення на території Волині і Галичини, щоб сучасні українці та поляки змогли визнати і сказати: “Це наші спільні жертви, незалежно від національності”», – зазначив ректор УКУ.

О. Богдан Прах

 

Віцепрезидент УКУ, історик о. Богдан Прах під час презентації наголосив: «Ми, українці, довго не мали своєї держави і можливостей досліджувати польсько-український конфлікт воєнного періоду. Тепер прийшов час відкривати цю частину своєї історії. І хто як не наш університет має це робити? Ця праця є важкою і дуже копіткою. Але ці напрацьовані документи приведуть до доброго діалогу між українцями та поляками».

Після опрацювання великого документального матеріалу в архівах України й Польщі, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, історик Андрій Яремчук, який став упорядником видання «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р. (вересень – жовтень)», встановив максимально повний, на цей момент, поіменний перелік жертв.

Презентація нових книг від Видавництва УКУ, які стосуються польсько-українського конфлікту часу Другої світової війни

 

Під час презентації він розповів, що у роботі дуже допомогли довгожителі, держслужбовці, бібліотекарі, вчителі, які розповідали деталі, що не були внесені до місцевих метричних книг. Науковці провели експедиції у 68 населених пунктів, щоб віднайти усі імена жертв.

«Коли ти починаєш більше заглиблюватися у цю тему, то бачиш, що більшість жертв – це мирні українські селяни, які не належали до жодних партійних організацій», – розповів Андрій Яремчук.

Книжка має характер мартиролога, в якому представлено за воєводствами, повітами, містами, містечками та селами перелік усіх встановлених на цей час українських жертв. Видання доповнює наукова розвідка про хід військових подій під час німецько-польської війни та захоплення західноукраїнських земель Совєтським союзом, карти й сумарні статистичні таблиці і зіставлення.

Польська дослідниця в галузі українознавства Оля Гнатюк долучилася до події онлайн. Вона наголосила, що вболіває за успіх проєкту, адже робота з памʼяттю заслуговує найвищої оцінки.

«Цей проєкт (робота над серією «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.», – ред.) триває уже понад 10 років – з 2013 року. Не полегшує роботу теперішня суспільна атмосфера у Польщі. Велика шана колегам, які не здалися і всупереч різним проблемам та викликам долають цей шлях і дотримуються чіткої методології і настанов владики Бориса Ґудзяка про те, що ми повинні шанувати і повернути памʼять про усіх жертв», – зазначила Оля Гнатюк.

Книга «Погром: Грубешівщина, весна 1944 р.» вміщує документи і матеріали (українські, польські та німецькі) про низку акцій, здійснених загонами польського підпілля у березні-квітні 1944 р. на території Люблінського дистрикту Генеральної губернії окупованої німцями Польщі. Ці дії були спрямовані проти десятків сіл Грубешівського повіту, в яких проживали переважно українці. Масштаб і жорстокість нападів спонукали населення назвати їх погромами. Внаслідок польських акцій навесні 1944 р. було вбито близько 2 500 українських цивільних. Більшість жертв з українського боку становлять жінки та діти. Символом цієї трагедії стало село Сагринь, де польські відділи за одну ніч убили 619 осіб.

Ігор Галагіда

 

Польський історик українського походження Ігор Галагіда – один з упорядників видання. Він розповів, що більша частина документів у книзі є унікальними та важливими.

«Це видання містить українські, німецькі і польські документи з цивільних установ, свідчення очевидців. Загалом у книзі вміщено 98 документів, серед яких 68 – це протоколи свідчень очевидців чи учасників подій, документи Українського центрального комітету, церковні документи, папери польського та українського підпілля та німецької військової адміністрації», – розповів Ігор Галагіда.

Незалежний дослідник, історик Мирослав Іваник узяв участь у презентації онлайн.

«Це унікальна документальна збірка, яка представляє події у формі протоколів. Спогади завжди обростають чужою памʼяттю. Натомість зібрані у нашому томі папери – це протоколи, реєстрація пережитого на фактологічному рівні, бюрократично та беземоційно», – зазначив Мирослав Іваник.

Обидві книги продовжують видавничу серію «Жертви польсько-українського протистояння у 1939–1947 рр.», яка охоплює всю територію, на якій точився кривавий польсько-український конфлікт у період Другої світової війни та в перші повоєнні роки.

Книги можна придбати на сайті Видавництва УКУ.

Читайте також