«Дні Шептицького у Полтаві» розпочалися з конференції про взаємини Церкви і держави
Програму заходів «Дні митрополита Андрея Шептицького у Полтаві» відкрили у Національному педагогічному університеті імені Короленка, де проходить V Всеукраїнська наукова конференція «Держава і Церква у новітній історії України». У роботі наукової конференції беруть участь понад 80 вчених-істориків та релігієзнавців, представники духовенства УГКЦ та громадськості з різних куточків України.
Програму заходів «Дні митрополита Андрея Шептицького у Полтаві» відкрили у Національному педагогічному університеті імені Короленка, де проходить V Всеукраїнська наукова конференція «Держава і Церква у новітній історії України». У роботі наукової конференції беруть участь понад 80 вчених-істориків та релігієзнавців, представники духовенства УГКЦ та громадськості з різних куточків України.
На сьогодні проведення подібних заходів набуває особливого значення – зауважив кандидат історичних наук Юрій Вільховий ПНПУ ім. Короленка Юрій Вільховий:
«У нашому ВИШі сформувався потужний осередок релігієзнаців, який був започаткований покійними академіком Володимиром Пащенком. І саме дослідження , присвячене історії Української Греко-Католицької Церкви було одним з його найвідоміших наукових доробків. Однак, ось так потужно, за підтримки місцевої влади, заходи щодо вшанування Андрея Шептицького у Полтаві проходять вперше. Становлення греко-католицької громади у нашій області відбувалося не легко, втім, мова йде не про якусь ідеологічну заангажованість, а радше про персональну позицію певних чиновників, які тоді були при владі. Однак, час іде, все змінюється з надзвичайною швидкістю, крига скресла, сьогодні у нас на конференції – потужна делегація греко-католицьких священників і науковців з УКУ. ОДА взяла курс на підтримку таких форумів, і важливо, що вона підтримує міжконфесійний діалог у нашому розбурханому суспільстві. Релігія і Церква – це запобіжники, які тримають суспільство у певних рамках».
Конференцію відкрила доповідь доктора філософських наук, директора департаменту у справах релігій та національностей – начальник відділу експертно аналітичної роботи та звязків з релігійними організаціями Міністерства культури України Лариса Владиченко. Зокрема, вона зазначила, що тема стосунків держави і Церкви ніколи не втрачала своєї актуальності протягом усіх років незалежності, а особливо загострилася вона саме після 2014 року, коли відбулася анексія Криму та почалися бойові дії на сході держави. Відтоді у нас виникло багато нових напрямів співпраці релігії та держави – це , зокрема, створення капеланської служби, процес визнання дипломів релігійних навчальних закладів, біоетичні та реституційні питання. Статистично на початок 2015 року у нас зареєстровано 35 тис 317 релігійних організацій. Якщо говорити про Полтавщину, то тут сконцентровано 3% об’єктів і суб’єктів від загальної кількості і всієї релігійної мережі України.
Але це не є зріз віруючих. Про них можна судити з огляду на соціологічні дослідження. І тут картина дещо змінюється. За даними фонду «Демократичні ініціативи», на початок нинішнього року УПЦ КП об’єднує 42% вірян, УПЦ (МП) – 20,8%, УГКЦ – 11% . Найактивнішим суб’єктом у міжконфесійних відносинах лишається Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій.
1994 року, коли Україна заявила, що взяла курс на євроінтеграцію, і було підписано угоду про співробітництво України та європейським співтовариством, держава взяла зобов’язання здійснити певні реформи у законодавстві, що не минули і державно- конфесійних відносин. У 1995 році був зроблений висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи, і там, серед іншого, йшлося, про спрощення процедури реєстрації релігійних організацій, прийняття правового акту, що вирішує проблему повернення культових споруд у власність Церков, і третє – сприяння вирішення конфлікту у православному середовищі. Через десять років ми бачимо, що процедура реєстрації не спрощена, а навпаки, до певної міри, ускладнена. Але на минулому тижні завершила роботу міжвідомча робоча група і, нарешті, внесено зміни до законодавства. Вірогідно, ці зміни будуть прийняті на початку 2016 року.
Відсутній і правовий акт щодо повернення культових споруд. Законотворчі ініціативи розроблялися як мінімум, у трьох редакціях , але мінюст завжди повертав їх на доопрацювання. Крім того, слід відзначити, якщо десять років тому таких споруд було понад чотири тисячі, то нині під питанням всього трохи більше ста «спірних» об’єктів. Відтак, це питання протягом десяти років знівелювалося.Втратило гостроти вирішення православного протистояння. Не секрет, що іноді це питання виходить винятково на політичну площину. І хоча час від часу поновлюються певні переговори між УПЦ (МП) і УПЦ КП, вирішення конфлікту кожна з конфесії бачить по своєму, – зауважила Лариса Владиченко.
Учасники конференції обговорювали також приклади порушення прав священнослужителів на окупованих та не підконтрольних Україні територіях, де відбуваються вбивства священнослужителів, утиски, переслідування, викрадення та захоплення релігійних споруд.
Сьогодні робота конференції продовжиться під час роботи кількох секцій, зокрема, розглянуть питання, пов’язані з Православною Церквою у ХХ-ХХІ-му століттях, греко-католицькими і римо-католицькими конфесіями новітньої доби.
У загальній програмі заходів «Днів Шептицького у Полтаві» – проект на місцевому телеканалі «Лтава» документальна виставка, Божественна Літургія та урочисте дійство у краєзнавчому музеї. Про це РІСУ повідомила Світлана Фільчак.
