Дні українсько-польського добросусідства в Нижанковичах
Цей прикордонний перехід не працює постійно, він відкритий лише кілька раз на рік, тому місцеві мешканці збирали підписи, щоби цей перехід став постійно діючим.
Святкова сцена була розміщена на самій лінії кордону - це видно навіть в її оформленні.
Традицію таких днів українсько-польського добросусідства започаткував декілька років тому греко-католицький священик з Любліна о. Стефан Батрух. Щороку вони відбувають в інших місцях. Кожного року в центрі цих святкувань екуменічні богослужіння. Цьогоріч це був молебень, який почергово служили римо- і греко-католицькі священнослужителі з польського боку, греко-католицькі і православні священики з українського. Очолив молебень митрополит Перемишльський УГКЦ Іван (Мартиняк). У своєму слові він наголосив, що кордони створюють люди, а Бог закликає до єдності.
Українську державну делегація очолив народний депутат Борис Тарасюк. У своєму слові він наголосив, що для польських громадян кордон є фактично відкритий, бо їм не потрібно візи, щоби відвідати Україну. Натомість для українських громадян відвідини сусідньої Польщі є ускладненні візовим режимом.
Після офіційних урочистостей відбулося символічне розрізання колючого дроту, який є одним зі символів кордону.
Протягом двох днів на кордоні з обох боків тривав ярмарок народних мистецтв.
Майстри на місці виробляли і продавали свої шедеври.
Щиро кажучи, українська сторона до цього приготувала значно краще. Напевно розраховували, що численні польські туристи зацікавляться українськими народними ремеслами. І вони вгадали!
Залізна троянда в процесі виробництва.
Крім ремесл на святі також були організовані спортивні турніри для української і польської молоді. Вони плавно перейшли в лицарські турніри - показові виступи організували українські шанувальники історичних реконструкцій.
Окрасою народного мистецтва стали ікони дрогобицької майстрині Тетяни Скоромної.Мешканці Нижанкович сподіваються, що це свято приверне увагу до їх містечка, яке свого часу стало 5-м містом в Україні, яке отримало магдебургське право.РІСУ планує розповісти про це містечко.Світлини і підписи Тараса Антошевського.
