До церкви Христового Воскресіння у Львові урочисто внесли мощі Блаженного єпископа Василія (Величковського)
9 вересня 2012 р., до церкви «Христового Воскресіння» у Львові були урочисто внесені для почитання мощі Блаженного єпископа Василія (Величковського). Після канону з Аакафісту до Блаженного та Святої Літургії отець Сергій Швагла розповів мирянам про життєвий подвиг Блаженного, який керував УГКЦ в часи найбільших переслідувань, залишаючись місцеблюстителем Патріарха Йосифа Сліпого (1963-1972).
9 вересня 2012 р., до церкви Христового Воскресіння у Львові були урочисто внесені для почитання мощі Блаженного єпископа Василія (Величковського). Після канону з Аакафісту до Блаженного та Святої Літургії отець Сергій Швагла розповів мирянам про життєвий подвиг Блаженного, який керував УГКЦ в часи найбільших переслідувань, залишаючись місцеблюстителем Патріарха Йосифа Сліпого (1963-1972).
Працівниця Інституту Історії Церкви УКУ Ірина Коломиєць ознайомила присутніх з біографією Блаженного Василія.
Мощі залишатимуться в Храмі св. Воскресіння до часу закінчення капітального ремонту каплиці «Трьох святителів» на вул Соловїній. В ній будуть зберігатися мощі трьох єпископів: Миколая Чернецького, Івана Слезюка, а тепер і Василя Величковського.
Каплиця побудована на місці будинку родини Вороновських. І названа в честь трьох єпископів, котрі були святителями братів Вороновських: о. Василя Вороновського (дияконські свячення уділив єпископ М.Чарнецький, а священичі - єпископ Іван Слезюк) та його брата єп. Юліана, котрого на священика рукоположив єп. Василь Величковський.
Тепер Каплиця потребує ремонту і розширення.
Довідка: Блаженний Василь Величковський прибув до Канади в червні 1972 року, після того як був висланий з території Радянського Союзу в січні того ж року. Він був двічі ув’язнений радянським режимом: уперше – 1945 року, коли після довгих годин допитів та тортур був засуджений за «антирадянську пропаганду» до кари смерті, яка згодом була замінена на 10 років таборів суворого режиму; удруге – вже як єпископ і очільник переслідуваної Церкви в Україні. Сталося це в січні 1969 року, шість років після того, як Патріарх Йосиф висвятив його на єпископа в одному з московських готелів безпосередньо перед своїм відбуттям до Рима.
Під час другого ув’язнення, яке проходило в місті Комунарську (Східна Україна), блаженний Василь Величковський зазнав великих фізичних і психічних тортур. Є свідчення, що він став об’єктом медичних експериментів, внаслідок чого його здоров’я було повністю зруйноване.
Після визволення з радянських концтаборів блаженний Василь прожив трохи більше як один рік і помер 30 червня 1973 року у Вінніпезі.
Після того як блаженний Папа Іван Павло ІІ під час свого пастирського візиту до України 2001 року беатифікував Василя Величковського разом з іншими ісповідниками віри УГКЦ, його чесні мощі влітку 2002 року було ексгумовано. Саме тоді виявилося, що вони залишилися нетлінними. Їх було урочисто перенесено з цвинтаря до храму Святого Йосифа, де відтоді діє музей блаженного. А каплиця з мощами Василя Величковського стала місцем паломництва багатьох людей – не тільки християн різних конфесій, а й представників інших релігій: юдеїв, мусульман.
