Надбанний хрест з церкви ХІХ століття поповнив колекцію Сарненського історико-етнографічного музею на Рівненщині. Це реліквія Свято-Михайлівського храму з села Люхча Сарненської громади, який розібрали в 1963 році. Хрест зберіг настоятель нинішньої однойменної церкви в селі, а нині – передав до музею.
Про це повідомляє Суспільне Рівне.
За словами директорки музею Вікторії Дашко, хрест, який поповнив їхню колекцію, походить із села Люхча. Він з церкви ХІХ століття, яку розібрали в 1963 році, а з дощок збудували місцеву школу. Через 62 роки хрест зі знищеного храму поповнив музейну збірку.
"Це вже другий надбанний хрест у наших фондах. Перший — зі старої Свято-Троїцької церкви 1725 року з села Доротичі. А цей нам передав отець Леонід Лазарчук, настоятель храму з Люхчі. Зараз ми шукаємо матеріали і по тій зруйнованій церкві, і по хрест, який нам передали. Він типовий для Полісся, кував місцевий майстер", — розповіла Вікторія Дашко.
Вона пояснила символіку хрестів, які встановлювали на верхівках поліських храмів, їх ще називали "вінець церкви":
"Вони завершували архітектурний образ святині й, у першу чергу, мали сакральну роль. Вважали, що поки стоїть хрест — громада під Божою опікою. Це був духовний щит над селом. Хрест символізував перемогу Христа над смертю, був знаком Божої присутності, а також провідником між небом і землею. Він закріплював духовну вертикаль, яка поєднувала громаду з вищими силами".
Вікторія Дашко також зауважила, що надбанні хрести на Поліссі були кількох типів:
"Серед найпоширеніших – чотирикінцеві грецькі хрести, як символ Всесвіту. Восьмикінцеві хрести з косими поперечками – характерні для православної традиції. Хрести з розширеними кінцями, що нагадують квітку чи полум'я – символ Святого Духа. Так звані деревця – хрести, що виростуть з великою кількістю декоративних гілочок променів. Також поліські хрести часто мали непропорційні верхні частини, витягнуті вгору – символ прагнення до Бога. Окремі хрести завершувались кованими пташками, як знак Святого Духа. На багатьох хрестах збереглися ініціали або повні імена майстрів, які їх кували".
Обидва надбанні хрести — з Люхчі та Доротич — планують розмістити в експозиції просто неба на території музею, біля дерев’яної каплиці середини XVIII століття.