До Тернопільського архіву передали виявлені в церкві на Кременеччині старовині парафіяльні документи
Передача здійснена за ініціативи релігійної громади. Документи, на жаль, перебувають у незадовільному стані: передані врозсип та мають ознаки мікробіологічного ураження.
Як повідомили в архіві, остаточна оцінка їх змісту та історичної цінності стане можливою лише після проведення заходів із знезараження та реставраційного аналізу. Попереду - кропітка робота архівістів, спрямована на збереження та належне опрацювання переданих матеріалів.

Як РІСУ повідомляла, поблизу церкви в селі Білозірка Кременецького району, що на Тернопільщині, знайшли церковні книги та документи XVIII-XIX століть.
"Коли ми прибирали, двері цієї комірчини були закриті, зачинені роками, зараз колодка нова. Думаємо, що за тими дверима? Колодочку розбили, відчинили, — а тут архів!", — розповідав настоятель храму святого Архистратига Михаїла о. Олексій Філюк.
Серед знайдених документів — церковні відомості та метричні книги із записами про місцевих жителів. Більшість книг — рукописи, розповів священик.
"Є документ за 1808 рік. Яка каліграфія була в людей! Прошито, пронумеровано, сургучевою печаткою скріплено. Найдавніший документ, який траплявся, — це десь 1750-ті роки".
«Терени історичної південної Волині досі можуть потішити нас важливими відкриттями з історії», – коментує для РІСУ науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, дослідник архівів Володимир Мороз.
За його словами, місцевість, де служить о. Філюк, входила до історичного Ямпільського деканату унійної (греко-католицької) Луцько-Острозької єпархії.
«У 1756 р., як свідчать протоколи візитації, збереженої у фондах Державного архіву Житомирської області, Ямпільський греко-католицький деканат нараховував 29 парохій, частина з яких мала ще й дочірні церкви», — розповідає історик.
У другій половині XVIII ст. тут правив єпископ Сильвестр Лубенецький-Рудницький, який 1773 року коронував Почаївську чудотворну ікону Матері Божої папськими коронами.
З огляду на згадку про те, що деяким книгам віднайденого архіву по 300 років, історик вважає виправданим припущення, що там можна віднайти якусь кількість почаївських василіянських видань. А ще – архівні матеріали колишнього Ямпільського деканату. Російська царська влада наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ століть насильно перевела сотні унійних парохій до РПЦ. Віднайденому архіву ще пощастило, що його тоді не спалили, а сховали.
