Археологи розкопали одну з найдавніших християнських церков на півночі Італії
Про це повідомляє NV.
Планування будівлі та мотиви мозаїк датують її кінцем IV або початком V століття, що робить її першим відомим християнським місцем поклоніння в місті, пише The History Blog.
Спочатку назване Опітергіум, поселення стародавніх венетів у X столітті до нашої ери, воно стало відомим за часів Риму завдяки будівництву дороги Віа Постумія (завершеної 148 року до н. е.), яка з'єднала Геную на західному узбережжі північної Італії з Аквілеєю на східному узбережжі, а отже, Середземне та Адріатичне моря. Місту, венетське населення якого на той час вже було романізоване, було надано статус «муніципіуму» та права римського міста, що з ним пов’язані.
Римський Опітергіум процвітав завдяки своєму розташуванню на важливих перехрестях доріг, і до II століття його населення становило 50 000 осіб, і він був одним із найважливіших міст регіону. На початку V століття регіон зіткнувся з нищівними нападами вестготів, а потім гунів та остготів. Коли Візантійська імперія відвоювала північну Італію в середині VI століття, Опітергіум відновився як адміністративний та релігійний центр, поки його не зруйнували лангобарди в 667 році нашої ери.
Розкопки колишнього рибного ринку розпочалися в листопаді 2025 року в очікуванні нового запланованого житлового будівництва. Ділянка знаходилася за межами міських стін стародавнього Опітергіума, але археологічні залишки, включаючи мозаїки, гробниці та візантійський форт, були знайдені в цьому районі раніше, тому суперінтендантство Падуї наказало провести ретельні розкопки.
Досліджувальні траншеї невдовзі виявили фрагменти мозаїчного покриття, а ширші розкопки виявили площу приблизно 325 квадратних футів з обширними поліхромними підлогами, фундаментами масивних периметральних стін та зовнішніми контрфорсами. Фундаменти були зроблені з цегли та розчину, але підтримувалися так само, як венети підтримували свої скромні житла тисячу років тому: дерев’яними палями, вбитими глибоко в алювіальний ґрунт.
Будівля була прямокутною та розділеною на три нефи, що йдуть зі сходу на захід. Підлоги здебільшого збереглися на південному та центральному нефах, хоча залишки північного також збереглися. Поліхромні мозаїки мають складні геометричні та рослинні візерунки, включаючи восьмикутники, кола, що перекриваються, прикрашені листям аканіта, плющом, пельтою та ромбами з хрестами посередині.
Найскладніша панель має великий центральний восьмикутник із вузлом Соломона посередині, оточений мотивом веларію (тенту). Зовнішні сторони багатокутника потім стають сторонами великих квадратів з подвійними рамками. Ромби з подвійними рамками з'єднують простір між квадратами.
Під час розкопок також було виявлено чотири поховання одразу за південним периметром церкви між контрфорсами. Незвично, що три з чотирьох — це двомісні поховання. Жодне з них не має похоронного інвентарю.
Людські останки та купи деревини будуть датовані радіовуглецевим методом, щоб точніше визначити дату побудови церкви. Сама ділянка буде збережена, і зараз вивчаються нові архітектурні рішення, які дозволять мозаїки та залишки церкви бути доступними для громадськості. Новий житловий комплекс все ж буде побудовано, але тепер він включатиме спеціальний простір для культурної спадщини.
