Настоятель парафії Православної Церкви України святого Архистратига Михаїла с. Білозірка Кременецького району Олексій Філюк 20 травня передав до Державного архіву Тернопільської області документи історичного характеру, виявлені на території парафії.
Передача здійснена за ініціативи релігійної громади. Документи, на жаль, перебувають у незадовільному стані: передані врозсип та мають ознаки мікробіологічного ураження.
Як повідомили в архіві, остаточна оцінка їх змісту та історичної цінності стане можливою лише після проведення заходів із знезараження та реставраційного аналізу. Попереду - кропітка робота архівістів, спрямована на збереження та належне опрацювання переданих матеріалів.
Як РІСУ повідомляла, поблизу церкви в селі Білозірка Кременецького району, що на Тернопільщині, знайшли церковні книги та документи XVIII-XIX століть.
"Коли ми прибирали, двері цієї комірчини були закриті, зачинені роками, зараз колодка нова. Думаємо, що за тими дверима? Колодочку розбили, відчинили, — а тут архів!", — розповідав настоятель храму святого Архистратига Михаїла о. Олексій Філюк.
Серед знайдених документів — церковні відомості та метричні книги із записами про місцевих жителів. Більшість книг — рукописи, розповів священик.
"Є документ за 1808 рік. Яка каліграфія була в людей! Прошито, пронумеровано, сургучевою печаткою скріплено. Найдавніший документ, який траплявся, — це десь 1750-ті роки".
«Терени історичної південної Волині досі можуть потішити нас важливими відкриттями з історії», – коментує для РІСУ науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ, дослідник архівів Володимир Мороз.
За його словами, місцевість, де служить о. Філюк, входила до історичного Ямпільського деканату унійної (греко-католицької) Луцько-Острозької єпархії.
«У 1756 р., як свідчать протоколи візитації, збереженої у фондах Державного архіву Житомирської області, Ямпільський греко-католицький деканат нараховував 29 парохій, частина з яких мала ще й дочірні церкви», — розповідає історик.
У другій половині XVIII ст. тут правив єпископ Сильвестр Лубенецький-Рудницький, який 1773 року коронував Почаївську чудотворну ікону Матері Божої папськими коронами.
З огляду на згадку про те, що деяким книгам віднайденого архіву по 300 років, історик вважає виправданим припущення, що там можна віднайти якусь кількість почаївських василіянських видань. А ще – архівні матеріали колишнього Ямпільського деканату. Російська царська влада наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ століть насильно перевела сотні унійних парохій до РПЦ. Віднайденому архіву ще пощастило, що його тоді не спалили, а сховали.