Дробович назвав причини, чому Національне військове кладовище не можна будувати у Биківні
Про це у коментарі Радіо Свобода повідомив його очільник Антон Дробович.
За словами Дробовича, скасування містобудівних умов та обмежень означає, що перед початком будівництва на ділянці не проводитимуть пошукові роботи. Тому коли почнуть копати могили для загиблих бійців, існує ризик, що виявлять поховання минулого століття.
«Без проведення пошуково-земляних робіт, може прямо під час вже земельних робіт бути виявлене масове поховання. І все, це воно зупинить (поховання бійців – ред.). Належна ексгумація, перепоховання, дослідження, це на роки зупинить будівництво. Ну і тоді, звісно, ми сказали, що так не варто робити. Це дуже небезпечна історія», – так свою думку пояснив очільник Інституту нацпам'яті.
Із такою самою позицією виступив й сам заповідник «Биківнянські могили».
Інша причина, чому відмовилися будувати кладовище у Биківні – розмір ділянки. Антон Дробович пояснює, при дотриманні усіх буферних зон, «на сам цвинтар, на поховання, залишається до 50 гектарів, а це дуже мало і не відповідає первинній концепції національної військово-меморіальної кладовища».
Водночас родини загиблих захисників рішенням відмовитися від варіанту Биківні обурені. «Наче б то в березні про це ніхто не знав!», – каже Віра Литвиненко.
«Це норми санітарні по облаштуванню цвинтарів. І ось через півроку вони тільки дізнались, що потрібно відступи зробити і ця земельна ділянка з 100 гектарів перетворюється, то казали 60 гектарів, потім 40 гектарів, потім 30 гектарів, потім 20 гектарів. Різні цифри вони апелювали», – пояснює жінка.
Рішення будувати Національне військове меморіальне кладовище у Биківні було ухвалене весною 2023-го. Там вже розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» – місце, де поховані тисячі жертв, репресованих комуністичним режимом.
Будувати у Биківні запропонували Міністерство ветеранів, Міністерство культури, Інститут національної пам'яті та КМДА і збиралися виділити майже 100 гектарів у лісі. Аби пришвидшити створення НВМК, у травні 2023-го парламент проголосував за закон, який спрощував процедуру відведення землі під кладовище. Документ передали на підпис президенту, але відповіді від Володимира Зеленського немає досі.
Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022 року. Відтоді почався пошук ділянки. За півтора року родинам загиблих пропонували як мінімум 5 потенційних місць для будівництва кладовища – від середмістя столиці до Київщини. Втім будувати не почали і досі. Рідних влаштовувало погоджене владою будівництво у Биківні, але уряд змінив ділянку. Свою позицію родини загиблих відстоюють на зустрічах у Мінветі та акціях протесту.
Як повідомили Радіо Свобода в Міністерстві ветеранів, НВМК «включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань».
