Думка експерта: Міносвіти слухає думку Церков „задля галочки”
Міністерство освіти і науки України запропонувало нову концепцію викладання морально-етичних предметів у школі. Але ця концепція викликала хвилю обурення в представників кількох провідних християнських Церков і вони звернулися з цього приводу до Президента України і Міністра освіти. Про обставини цього звертання розповідає сестра Луїза Цюпа, голова Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ і директор Катехитично-Педагогічного інституту Українського католицького університету.
— Чим було викликане Звернення до Президента та міністра освіти?
— Причина в тому, що на минулому засіданні, організованому Міністерством освіти, яке відбулося 29 травня, запросили усіх представників Церков і заявили про нову концепцію предмету морального і духовно-етичного спрямування. Ми понад рік працюємо над концепцією, але на кожне засідання подаються якісь інші версії. Церкви вже були погодилися з одною концепцією, потім з другою. Тепер вже третій раз відбуваються зміни.
Заступник міністра сказав, що ціль наради – узгодити концептуальні засади. Дуже тяжко нам зараз працювати, тому що кожен раз є змінена концепція, а не поправлена. У тій, новій версії, яку нам подали, були закладені 2 пункти, які ми взагалі не могли сприйняти. По-перше, відкинуто християнське виховання у початковій школі, а в старшій школі залишається лише релігієзнавство, суспільствознавство і т.д. Мала би бути етика світська і християнська етика у 5-6 класах. Далі ми не знаємо, про що йде мова на 7, 8 і 9 клас. Коли я поставила запитання до заступника міністра, він відповів, що сьогодні лише мова йде про 5 та 6 клас. Це неможливо, адже ми приймаємо концептуальні засади, в яких вже є закладена та бомба, що в початковій школі немає християнського виховання, у старшій школі немає також.
Але найгірше те, яким чином з’явився цей документ. Голова комісії, дуже поважна людина, академік Бех нічого не знав про ці зміни і хто над ними працював. Тобто, в оточенні Міносвіти хтось попрацював, так би мовити, на свою руку, комусь було вигідно, бо, можливо, вже давно це питання вирішене. Певні підручники є, певні програми теж. Виглядає, що нас скликають „задля галочки”. Можливо і в друкарнях є вже угоди, щоб друкувати ті підручники, на які Церкви згоди не дали.
Саме цей спосіб трактування такої серйозної справи, як християнське виховання, заставляє нас не мовчати, а реагувати. Це привело до того, що представники християнських Церков, які зібралися у Києві, прийняли таке спільне звернення до Президента і до Міністра освіти, щоб показати свою незгоду, бо це нечесно. За цим, мабуть, стоїть багато чого іншого. Хіба можна говорити про мораль, як в основі трактування цієї справи закладена нечесність?
— Наступні Ваші кроки?
— Чекаємо реакції від Президента. Оскільки Президент минулого року, 15 червня, при зустрічі з главами облдержадміністрації сказав, що повинна бути „Християнська етика” і треба вивчати можливість і засоби як це зробити.
Ми чекаємо, що Глави Церков скажуть своє слово. Вони будуть мати свої засідання і, очевидно, буде прийняте рішення з цього питання.
Я особисто бачу і переконана в тому, що тут голос мають взяти християнські батьки, парафії, громади, товариства, християнські організації, які стоять на сторожі моральних і християнських цінностей.
Сьогодні не може ставитися питання в Україні: „Заберіть слово „християнське””, „Заберіть з програми слова „традиції”, „культура””. Де ми є? – Ми є в Україні. Саме це їй християнство дало. Це є обличчя і серце України. Хіба може нам сьогодні хтось наказати відмовитися від виразу „християнська етика”? Де ж ми є?
Я вірю, що наші батьки і громади мають мати слово і не боятися засвідчити соє християнство і виявити своє бажання виховувати дітей у християнському дусі і не бути байдужими до того, які програми „кидаються” у школи.
Розмовляв Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ,
Львів, 2 червня 2006 року
Детальніше про звернення представників Церков:
