• Головна
  • Новини
  • Дванадцять підсумків 2016 року для УГКЦ від релігійного експерта...

Дванадцять підсумків 2016 року для УГКЦ від релігійного експерта

02.01.2017, 08:47

2016 рік у житті УГКЦ був насичений різними подіями, одні з яких позначилися позитивно на її діяльності, а інші - негативно. Департамент інформації УГКЦ пропонує для ознайомлення дванадцять важливих підсумків прожитого року в житті Церкви від відомого експерта і релігійного оглядача, головного редактора журналу "Патріархат" Анатолія Бабинського, які він підбив у програмі "Відкрита Церква. Діалоги" на Живому ТБ.

2016 рік у житті УГКЦ був насичений різними подіями, одні з яких позначилися позитивно на її діяльності, а інші - негативно.

Департамент інформації УГКЦ пропонує для ознайомлення дванадцять важливих підсумків прожитого року в житті Церкви від відомого експерта і релігійного оглядача, головного редактора журналу "Патріярхат" Анатолія Бабинського, які він підбив у програмі "Відкрита Церква. Діалоги" на Живому ТБ.

- Рік Божого милосердя в усій Католицькій Церкві розпочався символічним благословенням українською Ярославською іконою Божої Матері «Милосердя двері», що є добрим і теплим знаком для УГКЦ. Це великий знак, бо ми всі потребуємо милосердя… адже не кожна країна перебуває в стані війни.

- Гаванська декларація – продукт складної дипломатичної роботи. Кожна сторона мала карти в руках, які виставила на стіл і склала цей документ. Тому цей документ вийшов строкатим: деякі уривки написані одним – екуменічним – стилем, а інші – дуже сухою мовою.

- У Гаванській декларації, коли згадується про УГКЦ, то йдеться насамперед про уніатизм, повторюється дещо перефразована Баламандська декларація і те, що греко-католики мають право на існування, також згадується конфлікт в Україні.

- У Гаванській декларації діалог у правді був принесений у жертву діалогу в любові і це є її проблемою.

- Цей документ нагадує Мінські умови, в яких складені докупи дипломатичні вимоги сторін, які часом не узгоджуються між собою.

- Для Московського патріархату зустріч на Кубі стала нагодою вийти з ізоляції.

- УГКЦ є унікальною: ми знаходимося на межі Сходу і Заходу, Півдня та Півночі… Крім цього, Церква на ходу формує нове богослов’я, по-новому осмислює свою роль у війні, бо ця війна є не класичною, а гібридною і триває одночасно на багатьох фронтах.

- Війна, з одного боку, велика трагедія, а з іншого, вона пробудила в нашому народі багато позитивних якостей.

- У справі незаконної забудови біля Патріаршого собору в Києві зійшлися великі гравці. Ця забудова стала скандалом національного масштабу і є наслідком беззаконня в державі.

- Від того, як вирішиться ситуація із забудовою біля Патріаршого собору в Києві, можуть настати позитивні зміни в державі або не настати. УГКЦ цілком справедливо і логічно наполягає на тому, аби ситуація вирішилася в рамках українського законодавства.

- Ситуація із забудовою біля Патріаршого собору в Києві – це тест для Київської міської влади і держави загалом. Бо ця ситуація національного масштабу: Київ – серце нашої держави, і кожен, як камертон, реагує на те, що там відбувається. Якщо ця справа вирішиться в спосіб дотримання закону, то це дасть позитивний імпульс до змін у багатьох сферах.

- Україна є місійною територією, бо багато з тих людей, які чули щось про Христа, не є християнами. Якщо УГКЦ буде продовжувати бути собою – бути автентичною, і нести Добру Новину, то храмів ставатиме більше.