150 політв’язнів приїхали у Львів з понад десяти країн світу, щоб обговорити здобутки, втрати та виклики Гельсинського руху за права людини. Чому в наш час боротьба за права людини – це актуальна і потрібна діяльність, якої так не вистачає сучасному світу.
150 політв’язнів приїхали у Львів з понад десяти країн світу, щоб обговорити здобутки, втрати та виклики Гельсинського руху за права людини. Чому в наш час боротьба за права людини – це актуальна і потрібна діяльність, якої так не вистачає сучасному світу.
Колишній політв’язень, член-засновник УГГ, віце-ректор УКУ Мирослав Маринович нагадав на відкритті форуму, що дисиденти, політичні в’язні – це передусім люди, які постійно боролися і боряться проти зла. Зло набирає різні форми, колись це була ідеологія комунізму, яка відображалася у всій силі Радянського Союзу. Зникла радянська система, але це не означає, що у сучасному світі немає зла. Воно набирає найрізноманітніших форм: не менше людей страждає, не меншій кількості потрібна допомога. Свобода людини – це не те, що досягається на один раз, за неї потрібно постійно боротися.
Він наголосив, що хотів побачити тих людей, з якими разом ділив «гостинність» пересильних тюрм та тих, про страждання яких чув від своїх товаришів. Мирослав Маринович вважає, що обмін думок між колишніми політв’язнями, які здобули досвід життя у незалежних державах, збагатить Гельсинський рух за права людини. Тому що, як неодноразово наголосили учасники форуму, цей рух занепадає і перебуває в глибокій ідеологічній кризі.
Владика Борис (Ґудзяк) підкреслив, що приклад дисидентів, людей, які обрали мирний і законний спосіб боротьби проти системи зла, всемогутнього Радянського Союзу, є свідченням, що добро завжди перемагає. Вони надихали їх – студентів Гарварду: «Коли заарештували Мирослава Мариновича та Миколу Матусевича, студенти створили маленький концентраційний табір, щоб показати усю безглуздість цього арешту та суворість покарання за ті права, які, фактично, були ґарантовані конституцією».
Отець Богдан Прах, ректор УКУ також наголосив, що жертовність, з якою політичні в’язні терпіли свої покарання, надихала його. Він хоче, щоб цим досвідом перейнявся кожен студент, який навчається в УКУ. «Ваша жертва не буде забута, – зазначив отець Богдан. – Ми зробимо все, щоби кожен студент знав про Вас та розумів значення Вашої боротьби, адже Ваша впертість, постава, незламність повинні надихати молодь. Радію, що ви зібралися в стінах УКУ. Радію, що молодь гуртується навколо вас».
Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович розповів про те, як склалося життя дисидентів після повернення із заслання: хтось пішов у політику, як Левко Лук’яненко, частина викладала в школах і університетах, хтось став публічним, хтось залишився в тіні, але кожен залишився вірний своїм принципам. На думку Володимира В’ятровича, ідея незалежності України також народилася в середовищі дисидентів і хтозна, чи б відбулася без їхньої праці. Адже ідея, що свобода людини – це також і свобода народу, до сьогодні є частиною сутності Гельсинського руху.
11 листопада, другий день форуму дисидентів, присвячений виключно обговоренню кримського питання. Йтиметься про «Проблеми деокупації, свободи і прав людини для Криму на тлі сучасних тенденцій у світі». Серед учасників – Мустафа Джемілєв, колишній політв’язень, лідер кримськотатарського народу, народний депутат України; Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України ; Айше Сейтмуратова, колишня політбранка, активістка кримськотатарського руху, журналістка; Ах’яд Ідігов, чеченський державний і політичний діяч, дипломат, член Президії Уряду Чеченської Республіки Ічкерія (Франція); Павло Літвінов, колишній політв’язень, правозахисник, політемігрант, член ради директорів Фонду Андрія Сахарова (США) та ін. Про це інформує прес-служба УКУ.