Вшанування Митрополита Андрея Шептицького відзнакою "За відвагу у порятунку людей" Яна Карського є подією символічною, оскільки це перший випадок, коли Митрополита вшановує єврейська організація такого високого міжнародного статусу, як Американська Антидифамаційна Ліга.
Вшанування Митрополита Андрея Шептицького відзнакою "За відвагу у порятунку людей" Яна Карського є подією символічною, оскільки це перший випадок, коли Митрополита вшановує єврейська організація такого високого міжнародного статусу, як Американська Антидифамаційна Ліга. Зачинателями подібних ініціатив до цього були єврейські організації України, які краще за своїх колег у світі розуміють значення феномену Митрополита. І можна лише здогадуватися, чому їхні ініціативи так довго не здобували міжнародного визнання. Проте коли цьогорічний прецедент усе-таки стався, виявилося, що дотеперішні зусилля українських єврейських організацій заклали належний фундамент.
Таку ж роль надійного фундаменту відіграли й ініціативи канадійської організації «Українсько-єврейська зустріч», спонсорованої, зокрема, канадійцем українського походження Джеймсом Темертеєм. У квітні 2012 року ця організація запросила до Канади представницьку делегацію Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, до якої увійшли предстоятелі православних, католицьких і протестантських Церков України, а також керівники юдейської та мусульманської громад нашої країни. Кульмінаційним моментом цього візиту було засідання нижньої палати Канадійського парламенту, на якому в присутності української делегації було одноголосно вшановано Митрополита Андрея Шептицького за його гуманістичну позицію в часи Другої світової війни, зокрема за порятунок євреїв.
Схоже, що наданням Шептицькому відзнаки Яна Карського (посмертно) американське єврейство вирішило надолужити прогаяне.
Ентузіастом цьогорічного вшанування Митрополита Андрея, що взяв на себе левову частку промоційної роботи, був д-р Юліан Бусґанґ – автор блискучої статті, що зʼявилася спершу англійською мовою [Julian J. Bussgang. Metropolitan Sheptytsky: A Reassessment // Polin 21 (2008) 401–435], а тоді була перекладена отцями-василіанами у Варшаві польською мовою й Інститутом релігії та суспільства УКУ у Львові – мовою українською [«Митрополит Шептицький. Ще один погляд на життя й діяльність»]. На урочистий обід з нагоди вручення згаданої відзнаки д-р Бусґанґ прийшов із родиною як на своє родинне свято. Як вдячно зазначив врятований Андреєм та Климентом Шептицькими Курт Левін – ще один американський єврей, що все своє життя домагається прослави згаданих братів, – «Юліану вдалося те, що не вдалося мені».
Серед учасників згаданої церемонії, окрім Курта Левіна, був іще один єврей, врятований Митрополитом, – д-р Хамейдес з дружиною та синами, а також численні представники єврейської громади Америки та Канади, які відгукнулися на запрошення АДЛ. Обоє врятованих аж світилися від втіхи і вдячності, що крок за кроком духовний подвиг Митрополита Андрея знаходить своє належне пошанування.
На почесних місцях сиділи представники згаданої вже організації «Українсько-єврейська зустріч» – канадійці єврейського походження Алті та Берел Родал і канадієць українського походження Адріан Каратницький. Як і 2012 року в Канаді, тепер у Нью-Йорку знову був присутній головний рабин України Яків дов Блайх. Запрошено було також низку представників української діаспори, зокрема греко-католицького єпископа Стемфордського Павла Хомницького, якому, серед інших, і було надано слово. Учасниками цього знаменного дійства були й представники УКУ – ректор о. д-р Богдан Прах, а також один із керівників Української католицької освітньої фундації Америки Олесь Кузьма та автор цих рядків.
Відзнаку Яна Карського було вручено проф. Єжи Вейману, що представляє родину Шептицьких з гілки брата Митрополита – Лева (Леона). Бурхливі овації залу засвідчили, яким схвальним і давно очікуваним актом було це вшанування Митрополита Андрея.
У залі сиділи люди, які здебільшого були обізнані в контроверсійній історії дискусій у Яд-Вашемі щодо вшанування Митрополита Андрея. Тому можна уявити собі позитивну реакцію залу, коли у своєму виступі керівник Американської Антидифамаційної Ліги ствердив, що ненадання Митрополитові Шептицькому звання «праведника світу» було помилкою. Це – серйозний сигнал на адресу Яд-Вашему, який – хочу вірити – не пройде непоміченим у Єрусалимі.
Церемонія в Нью-Йорку була ілюстрацією справедливості відомої притчі про жабку, що намагалася не потонути у глечику з молоком. Ніколи не можна опускати рук, бо масло можна збити лише тривалими зусиллями. А визначати, якою має бути ця тривалість, – це прерогатива не людей, а Бога.