«Фатіма – «Земля Марії», ‒ враження семінаристів після паломництва до Фатіми і Люрду
Кожному християнину, зокрема священикові, у своєму житті варто відвідати чотири величних святині світу: Рим, Святу Землю, Люрд і Фатіму. Нагоду відвідати дві із них, а саме Фатіму і Люрд, подарувала майбутнім священнослужителям організація «Допомога Церкві в потребі»
Упродовж 2017 року Католицька Церква відзначає чимало подій, серед яких – 100-ліття об’явлення Богородиці у Фатімі (Португалія). У цьому місті також відбулися святкування 70-літнього ювілею від моменту заснування міжнародної благодійної організації «Допомога Церкві в потребі». Хор Львівської духовної семінарії Святого Духа отримав унікальну можливість взяти участь в урочистостях та богослужіннях з цієї нагоди.
У жовтні 2016 року ЛДС відзначала 10-ліття перенесення семінарії із смт Рудно до нових приміщень, що у м. Львові. З цієї нагоди було запрошено духовенство УГКЦ, численних гостей, жертводавців, які долучилися до будівництва нової семінарії. Серед присутніх була також пані Маґда Качмарек, референт бюро з питань України Міжнародної благодійної організації «Допомога Церкві в потребі». Приємно вражена співом семінарійного хору, пані Качмарек запропонувала долучитися до урочистостей з нагоди ювілею цієї організації. Отож, за фінансового сприяння організації «Допомога Церкві в потребі» та за посередництвом Патріаршого паломницького центру УГКЦ брати-семінаристи вирушили до Фатіми в період від 8 до 20 вересня 2017 року.
Під час подорожі хористи відвідали визначні святині Італії, Франції, Іспанії, Португалії, Чехії та Польщі. У сам день святкування, 14 вересня, семінарійний хор під керівництвом реґента пані Наталі Капітан та на чолі з ректором семінарії отцем-доктором Ігорем Бойком взяв участь у святкових богослужіннях, супроводжуючи їх співом. Брати зустрілися та поспілкувалися із Президентом благодійної організації «Допомога Церкві в потребі» кардиналом Мауро П’яченца, який у своєму слові до них наголосив на важливості плекання літургійного співу та культури в семінарії. Впродовж урочистої академії представники духовенства з різних куточків світу свідчили про місцевий стан церков та релігійних організацій.
Враження про це паломництво залишаться на все життя. Подаємо кілька свідчень:
«Дякую Богу, всім організаторам і жертводавцям за благословенні дні у величних святинях Європи – Фатімі та Люрді. Ця поїздка стала для мене нагодою ще більше зблизитися з Богом через дотик до святих місць, де об’являлася Пресвята Богородиця, утвердитись у вірі та в покликанні, а також розширити власний кругозір. Особливим моментом для мене була участь в урочистостях організації «Допомога Церкві в потребі», яка, власне, запросила нас до Фатіми на святкування 70-ї річниці від дня свого заснування. Особисто мені запам’яталися численні свідчення єпископів, священиків та інших духовних осіб про становище Католицької Церкви в різних країнах світу і про те, як Бог, зусиллями згаданої організації, допомагає значній кількості людей у всьому світі. До прикладу, Архиєпископ Пало (Філіппіни) Джон Форосуело Дю розповідав про численні руйнування у цій країні, спричинені природними катастрофами, і про те, як Молитва до Пресвятої Богородиці давала кожному надію і згуртовувала людей незалежно від їхніх поглядів і навіть віросповідання. Ще один важливий момент, який я по-особливому переживав у часі нашої мандрівки, – спільна з капеланами нашої Церкви молитва за Україну, за захисників нашої держави і за всіх потребуючих у різних місцях і святинях Європи, які ми відвідали. Щиро вірю, що участь у цій молитовній поїздці дасть добрі плоди у житті кожного з нас» (брат Ярослав Гусак, VI курс).
Після завершення святкувань у Фатімі брати мали змогу відвідати ще одну святиню – Люрд, місце об’явлення Богородиці.
«У Люрді відчувається особлива присутність Бога, великий спокій і краса. Ми відвідали визначні місця життя святої Бернадетти та храми міста. Вражала велика кількість прочан, серед яких багато людей з особливими потребами, чия сила духу справді подиву гідна. Це свідчення величезної віри і надії на Боже милосердя. Також варто згадати, як ми брали участь у молитві вервиці, яка звучала різними мовами світу, а прочани слухали богородичну пісню «Маріє, Діво чистая» у виконанні нашого хору, після чого ми отримали багато схвальних відгуків. Відтак пролунали гімн України та молитва «Боже Великий, Єдиний». Чудово, що в Люрді звучали молитва і пісня українською мовою» (брат Андрій Грициняк, V курс).
«Це був перший мій досвід такого паломництва, до того ж, у складі семінарійного хору. Складно передати ті відчуття й емоції, які переповнювали мене в часі богослужінь. Щоразу це була дуже щира молитва спільноти, і щоразу це переживалося по-особливому. Крім цього, велике враження на мене справила велич храмів, які ми відвідали, а особливо тих, де ми мали змогу молитися Літургію нашого обряду. Я неймовірно радий, що мав нагоду побувати в цих святих місцях. Ближче до кінця нашої подорожі відчувалося, що це паломництво змінило і кожного зокрема, і наш хор як спільноту» (брат Богдан Чернов, II курс).
«Мабуть, саме з цього року вересень стане для мене улюбленим і особливим моментом у календарі спогадів. Зрозуміти до кінця, чому обрали наш хор, чому саме нам подарували нагоду долучитися своїм співом до святкувань 70-ліття від дня заснування благодійної організації KIRCHE IN NOT – та ще й у ювілейний рік об’явлення Богородиці у Фатімі – є доволі складно. Ще у квітні, коли нам повідомили, що ми запрошені на ці урочистості, зізнаюся, нам не дуже в це вірилося, адже ми – невеличка спільнота з іншого кінця світу, яка багато чого ще не вміє. Та Бог мав на нас певний план і удостоїв нас честі представити Україну, нашу УГКЦ та Львівську Духовну Семінарію на такій визначній події.
У цьому паломництві ми здобули величезний досвід як спільнота, адже провели два тижні разом в одному автобусі, з однаковим розпорядком дня, часом на прогулянки й репетиції, підлаштовуючись до потреб один одного. Ця подорож, направду, дуже нас згуртувала й дала змогу збагнути, як багато радості приносить тобі радість іншого, як гарно є допомогти комусь, подарувати тепло опіки чи зробити приємну несподіванку і бачити, як Господь за це винагороджує сторицею.
Ми щиро вдячні Богові за те, що дав нам неймовірну й незабутню можливість побувати у святинях Європи та співати, молитися разом, служити тим, чим Він нас обдарував. Ми дякуємо, що одного разу зустрілися й почулися з пані Маґдою Качмарек, яка, власне, й розповіла про нас організаторам святкувань. Дякуємо організації KIRCHE IN NOT за можливість співати у благодатному місці об’явлення Богородиці й відчувати єдність у молитві з усією світовою спільнотою. Велика подяка отцю Мартіну Барті, міжнародному духовному помічнику, який постійно підтримував з нами зв’язок, аби ми були поінформовані про всі заплановані події, підбадьорював та дуже чекав на нас, – це також давало нам велике натхнення і стимул виконати свою місію якнайкраще. Дякуємо всім доброчинцям, Патріаршому Паломницькому центру, який провадив цією мандрівкою, представникам ректорату семінарії, які подбали, щоб ми цю подорож звершили й дуже вболівали за нас!
Від себе щиро дякую братам за організованість, відповідальність, дружність та підтримку. Часом потрібно було потерпіти незручності, труднощі – і вони це зносили терпеливо й мирно. Дякую за можливість бачити й відчувати, як глибоко запалює й торкає спів!» (Наталя Капітан, реґент хору).
«Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би – ніщо. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.
Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає...» (1 Кор, 13, 1-8)
Люрд став для мене місцем, де я реально зустрів Бога. Бога, якого так часто не помічав у своєму житті, волю та любов якого так вперто інколи відмовлявся підсвідомо прийняти. Я зустрів Бога, якого кожного дня розпинав своїми численними гріхами, якого старався використати, яким так інколи хотів маніпулювати. Він є тут, переповнений любов'ю, милосердям та турботою...
Велика кількість людей у Люрді – це волонтери, які жертвують свої канікули, відпустки, свій вільний час, залишають свої сім'ї і з'їжджаються з усіх куточків світу до цього святого місця, аби цілком безкорисно допомогти у догляді за хворими та немічними людьми. Святі серед нас...» (брат Роман Палюх, III курс).
Хор Львівської духовної семінарії висловлює щирі слова подяки благодійній організації «Допомога Церкві в потребі», Патріаршому паломницькому центру, ректорату семінарії, реґенту хору пані Наталі Капітан та всім людям доброї волі за можливість відвідати святині та визначні місця Європи.
Сайт Львівської духовної семінарії Святого Духа, 24 вересня 2017
