3 лютого в агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція з нагоди Всесвітнього тижня міжрелігійної гармонії. Представники Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань та наукової спільноти релігієзнавців розповіли про заходи цьогорічного «тижня», підбили підсумки попереднього року та поділилися планами на 2022-й.
Почали захід спільною молитвою, яку провів ребе Олександр Духовний. Відтак, екс-головуючий у ВРРО єпископ Сергій (Вутянов) поінформував присутніх про заходи, що відбулися упродовж минулого року. Серед них були: прес-конференція в «Укрінформі», участь у презентації Україно-азербайджанського мультикультурного центру, низка інформаційних роликів про різні громади, що входять до ВРРО, гостини представників різних громад один в одного, участь у вшануванні жертв нацизму в Бабиному яру та в масштабному проекті «Релігійні меншини і держава» та онлайн-форумі «Держава і релігія» за підтримки Центру Разумкова та Фонду Конрада Аденауера. А також дружні зустрічі представників різних громад ВРРО зі студентами Києво-Могилянської академії. На них розглядали, зокрема, проблему викладання релігійної етики в школах, що несе багато викликів. Скажімо, можливу дискримінацію школярів за релігійною ознакою.
«У планах на цей рік – розширення кола наших членів, — розповів екс-головуючий ВРРО. – Минулого року ми прийняли Українську місіонерську церкву або Об’єднання християн віри євангельської. Цього року долучимо до роботи представників Українського теософського товариства, що досліджує різні духовні традиції світу та має досвід у соціальній та освітній сферах».
У рамках Тижня міжрелігійної гармонії і загалом на цей рік ВРРО планує багато заходів. До 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди будуть лекції від владики Віктора Веряскіна. Ребе Олександр Духовний запропонував цикл онлайн-бесід на різні актуальні теми духовного життя. А представники Теософського товариства проведуть низку онлайн-занять, наприклад, «Закони вищого життя у різних традиціях», «Етика для школярів: проблеми взаємодії зі світом» та інші. Окрім цього, плануються участі у нових заходах Всесвітнього парламенту релігій і продовження виставки світлин «Сакральні споруди світу». А в травні готуються провести «Всеукраїнське молитовне покаянне Віче примирення народу України з Богом і між собою».
Віце-президентка Української Асоціації Релігієзнавців (УАР) проф. Людмила Филипович нагадала, що Всесвітній тиждень міжрелігійної гармонії запровадили 10 років тому з ініціативи ООН. Тоді король Йорданії Абдулла II запропонував визначити певний проміжок часу в році, в який актуалізувати міжрелігійну та міжконфесійну гармонізацію. «Україна давно є майданчиком, де мирно співіснують представники дуже багатьох релігій і конфесій, — зазначила проф. Людмила Филипович. – На сьогодні в нашій державі зареєстровано 37 тисяч релігійних організацій з понад 100 релігійних течій. І тому дуже важливо налагодити діалог культур та релігій – мажоритарних і міноритарних. Ми за те, щоб втілювалися різноманітні спільні соціальні проєкти, щоб була виважена державна підтримка діяльності різних релігійних організацій». Дослідниця поінформувала, що цьогоріч Тиждень міжконфесійної гармонії продовжили на цілий місяць: з 29 січня по 28 лютого. На цей час по всьому світу заплановано 346 різноманітних заходів. У зв’язку із карантинними обмеженнями у різних країнах світу переважна більшість подій Тижня відбуватиметься онлайн.
Координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС В’ячеслав Горшков наголосив, що в Україні, попри доволі міцну традицію релігійної толерантності, потрібно розбудовувати гармонійні міжрелігійні та міжконфесійні відносини. Тому за підтримки Держслужби здійснюється низка яскравих проектів, поширюється позитивний досвід міжрелігійної взаємодії. «Коли між дуже різними спільнотами є єдність і порозуміння, це надихає й інші спільноти шукати єдності, — зазначив пан В’ячеслав. – Міжрелігійна гармонія не з’являється сама собою. Вона виникає завдяки тому, що різні релігійні спільноти у діалозі та співпраці заради спільного блага позбавляються байдужого, підозрілого й навіть ворожого ставлення одна до одної».
Серед проектів ДЕСС – майданчик співпраці «Бібліотека Софії Премудрості»; відеоколекція історій про те, як різні релігійні та етнічні спільноти роблять спільно добрі справи «30 років спільнодії» (до 30-річчя Незалежності); низка інтерв’ю з циклу «Розкажи про свою віру», завдяки якому можна краще зрозуміти людей різних віросповідань і конфесій тощо. На прес-конференції В’ячеслав Горшков проанонсував книгу, яка найближчим часом побачить світ за підтримки ДЕСС: «Найрідніший. Замальовки про Бога на основі свідчень Його послідовників» Любові Єремічевої. До книжки увійшло 33 інтерв’ю з представниками найрізноманітніших релігійних традицій: тут і православні різних юрисдикцій, римо- та греко-католики, протестанти, мусульмани, що належать до різних духовних управлінь, юдеї, мормони, Свідки Єгови, бахаї, члени Міжнародного Товариства Свідомості Крішни та інші спільноти.
Доктор філософських наук, науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАНУ Олександр Саган наголосив, що міжрелігійна гармонія має в основі позитивне ставлення представників різних релігійних громад одне до одного. А воно базується на знанні. Тому наукові співробітники Відділення надають різноманітну інформацію про релігійні меншини. Науковець також зазначив, що деякі спільноти намагаються бути «дещо рівнішими перед законом» і потрібно постійно цю ситуацію контролювати, щоб усі релігійні організації мали рівні можливості.
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов наголосив, що міжрелігійний мир, який існує нині в Україні, – це досягнення релігійних організацій і громадянського суспільства. Утім за збереження цього миру потрібно боротися, адже російський агресор намагатиметься дестабілізувати ситуацію в країні, вчиняти провокації, сіяти внутрішні конфлікти. «Мусульмани України не будуть вестися на подібні провокації, — запевнив шейх Саїд. – Ми будемо зберігати мир, єдність, поважати представників інших церков, релігійних поглядів, світоглядних позицій, оскільки в нас єдина країна на всіх нас і нам потрібно, на тлі російської загрози, максимально єднатися і захищати нашу єдність, цілісність і мир в Україні». Муфтій зазначив, що українські мусульмани – і чоловіки, і жінки, — готові, у разі потреби, захищати свою державу, надавати волонтерську допомогу ліками, харчами та іншими потрібними речами. А військові капелани вже восьмий рік забезпечують духовні потреби мусульман – захисників України.
Утім, як зазначив шейх Саїд Ісмагілов, українські релігійні об’єднання потребують гармонізації внутрішньоконфесійних стосунків. Він звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики, щоб воно сприяло діалогу між різними мусульманськими духовними управліннями та громадськими об’єднаннями у цей важкий момент, перед загрозою повномасштабної російської агресії.
«Євреї України – це частина українського народу. Ми – не інші, ми – українці», — запевнив Головний рабин України та Києва Громад прогресивного юдаїзму України Олександр Духовний. Він наголосив, що «Тиждень міжрелігійної гармонії» триватиме для громади прогресивного юдаїзму не місяць, а цілий рік. «Мета цього тижня стосується того, щоб ми ставили запитання собі й один одному: «Як нам жити разом?». — сказав ребе. – Ми всі – діти одного Бога. Ми всі йдемо до однієї цілі. Усі хочемо, щоб Україна була багатою, щасливою, мирною, єдиною, милосердною, і, що важливо – справедливою. Цей тиждень для нас дуже важливий. Символічно, що і під час пандемії ми, представники різних конфесій, громадські діячі, правозахисники зібралися, щоб засвідчити нашу єдність у розбудові і захисті України».
Своєрідним підсумком прес-конференції став виступ керівника Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Ігоря Козловського. Він підтвердив, що необхідність діалогу, співробітництва, гармонійного існування, є важливими для всього світу. Але для України вони є надважливими, бо вона переживає буремні, кризові історичні часи, коли є загроза прямого вторгнення російських військ. Релігієзнавець підкреслив, що головне наше надбання – це єдність.