«Господь хоче, щоб ми стали останнім цвяхом у домовину комунізму», – о. Юрій Щурко

01 квітня, 13:20
Суспільство
«Господь хоче, щоб ми стали останнім цвяхом у домовину комунізму», – о. Юрій Щурко - фото 1
Отець Юрій Щурко, декан філософсько-богословського факультету УКУ, в розмові з о. Тарасом Жеплінським у програмі "Відкрита Церква" розповів, чому Бог допустив таке випробування для українського народу.

"Навіть у важких умовах війни потрібно залишатися людьми, потрібно радувати інших, чинити добро, бо довге протистояння виснажує людину зсередини. Все повинно мати живлення. Це можна робити тільки з Богом. Духовне життя має вестися, бо з Нового Завіту ми знаємо, що все має робитися на Славу Божу. Це може бути молитва чи волонтерське служіння, але все має живитися Богом, щоб ні Путін, ні інший самодур не поставив хрест на світі. Лише Бог може поставити останню крапку. Лише Бог може зупинити війну...

Чому почалася війна, тому що хтось перестав жити життям, яким повинна жити людина: духовним, Божим життям. Якби Путін і його попричники вели хоча б мінімальне автентичне людське життя, то у них не було б такого повороту до тваринного напрямку життя, до вбивства інших людей. Потрібно бажати бути людиною, коли цього немає, тоді це двонога тварина, яка може бути використана сатаною на шкоду іншому", - сказав священик.

На запитання: "Чи навернеться Путін?, - о. Юрій відповів:

"Мені здається, що Путін на такому рівні деградації, що в нього не спрацьовує людське. Тут хіба можуть навернути його Збройні Сили України. Чи Бог має в плані навернення його, я б був надто відважним те сказате, але чи Бог хоче, щоб з цього зла вийшло на добро, то очевидно так. Те зло, яке чинить Путін, можливо стане тригером очищення російської нації... Цей народ треба очистити від паралічу гріха", - вважє священик.

За його словами, Бог довірив Україні сьогодні вирішувати долю людства, бо Україна постала проти сатанинських правил світу: "Світ буде врятований від чергового ГУЛАГУ, від ядерної війни".

Священик закликав читати Святе Письмо, причащатися, молитися, бо це надихає душі у важкий час війни.