5 липня, у день вшанування 85-х роковин Чортківсько-Уманської трагедії — масових розстрілів органами НКВС українських політв’язнів, представників інтелігенції та духовенства, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у співслужінні із владиками Синоду єпископів очолив Архиєрейську Божественну Літургію в соборі Верховних апостолів Петра і Павла в Чорткові. Після Літургії відбулася Хода пам’яті та шани до скверу Скорботи та надії, де Предстоятель звершив панахиду й очолив спільну молитву за жертвами трагедії.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Згадуючи роковини Чортківсько-Уманської трагедії, Глава УГКЦ зазначив, що пам’ять про цей злочин має бути не лише історичним спомином, а й молитвою та застереженням для майбутніх поколінь.
Предстоятель нагадав, що наприкінці червня — на початку липня 1941 року в тюрмах Західної України радянська влада вбила приблизно 22 тисячі українців. Одним із найбільших місць масових убивств став Чортків, де було закатовано до 800 осіб. Ще 945 в’язнів погнали «маршем смерті» з Чорткова через Кам’янець-Подільський і Жмеринку до Умані: дорогою застрелили 123 особи, а решту розстріляли біля будівлі тодішнього НКВС в Умані.
«Сьогодні тут, у Чорткові, ми наче чуємо крик і плач тих людей: „Боже, Ти моя допомога, Господи, не забарися, прийди мені на поміч, Ти мій визволитель“», — сказав Блаженніший Святослав.
Він наголосив, що пам’ять про невинно убієнних має перетворитися на молитву, яка звільняє від влади зла, а також стати запобіжником від повторення подібних злочинів.
«Ми сьогодні пам’ятаємо про ці події, найперше, для того, щоб запобігати, щоб такого типу злочини ніколи не повторювалися в майбутньому. Наша пам’ять має бути пересторогою і запобіжником для людства нашого часу», — наголосив Глава Церкви.
Блаженніший Святослав також провів паралель між злочинами радянського тоталітарного режиму та сучасною російською агресією проти України. Він зауважив, що після звільнення українських міст і сіл світ знову бачить катівні, місця масових поховань і свідчення тортур.
«Ми сьогодні віримо в те, що наш Христос є нашим Визволителем. Він — джерело перемоги України. Він Той, що звільняє від злого. Він Той, що є нашою впевненою опорою, помічником і надією», — зауважив Предстоятель.
Після Літургії Блаженніший Святослав подякував родичам невинно убієнних за участь у спільній молитві та зазначив, що радянська влада тоді знищила «цвіт нашого народу» — священників, лікарів, адвокатів, учителів, громадських діячів і членів визвольних організацій. Він висловив переконання, що Господь Бог воздасть сторицею за все віддане на служіння народові, Церкві й державі.
Відтак учасники пам’ятних заходів вирушили Ходою пам’яті та шани до скверу Скорботи та надії. Там Блаженніший Святослав очолив панахиду за жертвами Чортківсько-Уманської трагедії.
За словами Глави УГКЦ, саме страх перед вільними людьми став причиною жорстокої розправи над українською інтелігенцією, духовенством, лікарями, адвокатами та молоддю, які були безборонними, але були носіями духу свободи.
«Їх боялися як носіїв вільного духу і самого прагнення свободи. Тому так жорстоко з ними розправилися. Але духу свободи не можна вбити», — наголосив він.
Патріарх Святослав закликав молитися за всіх борців за волю України — як тих, хто в 1940-х роках виборював українську державність, так і тих, хто захищає її сьогодні.
Довідка
Чортківсько-Уманська трагедія — один із наймасштабніших злочинів радянського тоталітарного режиму, скоєний органами НКВС під час відступу радянської влади із Західної України влітку 1941 року. Наприкінці червня — на початку липня в тюрмах Західної України було знищено тисячі українських політв’язнів, представників інтелігенції, духовенства та громадських діячів.
У Чорткові було закатовано до 800 осіб. Ще 945 в’язнів радянська влада погнала «маршем смерті» через Кам’янець-Подільський і Жмеринку до Умані. Дорогою було вбито 123 особи, а більшість тих, хто вижив, розстріляли біля будівлі Уманського НКВС. Загалом, упродовж двох тижнів у тюрмах Західної України жертвами масових убивств стало приблизно 22 тисячі людей.