Главу УГКЦ відзначено найвищою нагородою міста Любліна
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
У часі душпастирського візиту до Польщі Глава УГКЦ відвідав Люблін — одне із польських міст, яке з початку повномасштабної війни прийняло чи не найбільше біженців з України. Глава УГКЦ зустрівся з українською церковною громадою в Любліні, яку очолює о. Стефан Батрух. На Літургії в храмі Різдва Пресвятої Богородиці були присутні керівники міста — заступник президента Маріуш Банах та директор Центру міжнародного співробітництва Кшиштоф Становскі.
«Ми вдячні за те, що можемо спільно молитися сьогодні у цьому храмі, у свято Зіслання Святого Духа, — сказав пан Маріуш. — Ми живемо в такому місті Європи і світу, у якому було підписано дві дуже важливі унії: понад 400 років тому була підписана Люблінська унія, яка існувала тільки 200 років; друга унія — Берестейська, яка існує посьогодні. Розуміємо, що і сьогодні кров мучеників спливає й спливає, щоб ця Церква була. Хочемо попросити вас, Ваше Блаженство, про щось дуже важливе для нас, мешканців Любліна, вірних обох обрядів, і східного, і західного — щоб Божа ласка, яке спливає з тієї пролитої крові, стала Божою ласкою і для нас. То є для нас справді дуже важливо. Ми стараємося пам’ятати про всі ті місця — таке місце як Пратулин є важливим для всіх нас (У селі Пратулині у 1874 році російські царські солдати розстріляли 13 греко-католицьких мирян за відмову передати сільську церкву православному священику. У 1996 році папа Іван Павло ІІ приєднав їх до лику блаженних — Ред.) Це для нас таке ж святе місце, як для Церкви наших братів — греко-католиків».
Пан Банах підкреслив, що у часі повномасштабного вторгнення Росії в Україну Люблін у перші ж дні зайняв активну позицію у допомозі українцям — і біженцям, і тим, хто залишився в Україні:
На знак пошани до України, українців, УГКЦ та особисто Глави Церкви пан Маріуш Банах, від імені президента Любліна доктора Кшиштофа Жука, вручив Блаженнішому Святославу найбільшу відзнаку міста — Почесну медаль.
«Хочу подякувати від всього серця, від всієї України, від Києва і сказати сердечно: „Хай Бог вам віддячить“, — сказав Блаженніший Святослав у відповідь. — Те, що я живий — чудо Боже, постійно називаю це чудом над Дніпром. Польща пам’ятає те чудо над Віслою, коли поляки змогли зупинити вторгнення Червоної армії. А тепер, над Дніпром, Україна зупинила того варвара третього тисячоліття, і вже починає гнати його зі своєї землі. Це — чудо, які годі пояснити в категоріях людського розуміння.
Я тут, щоб свідчити. Коли росіяни стояли під Києвом, ми справді були в оточенні. Під Києвом є таке місто — Бровари, яке тоді перебувало на лінії фронту. Я приїхав туди, щоб бути там з людьми. І побачив гору коробок — вони були з Польщі. І на одній із них був напис: „Польща — горою за Україну!“ Не знаю, хто то написав, але тоді я зрозумів: Україна переможе! Бо гора — за нас! З нами — Господь Бог, з нами — Польща! І справді, та відкритість поляків до болю українців, до боротьби України — це не звичайна людська філантропія. Бо, по-людськи, ми швидко втомлюємося від іноземців. Тому та зичливість, та любов в ім’я Боже до наших людей, наших жінок, наших дітей — це вияв віри того віруючого в Бога Божого народу.
Але українці тут, у Польщі, не хочуть тільки брати — вони хочуть і віддавати. Хочуть працювати, щоб долучитися до розвитку цієї країни, хочуть ділитися своєю вірою, своєю надією. Ми знаємо: так, як Господь Бог не залишив Україну, Він не залишить і Польщу. Ми разом будемо будувати ту нашу спільну європейську мрію, наше європейське майбутнє. Від всього серця, від імені всіх тих людей, яких я представляю, сердечно, від щирого серця — „Хай Бог вам віддячить“».
Глава УГКЦ також передав велику подяку митрополиту Любліна архиєпископу Станіславу Будзіку:
«Мені було дуже приємно, що першими, хто відвідав нас у Києві, після ще живих ран Києва, Бучі, Ірпеня, був єпископат Польщі. З тією делегацією приїхав і архиєпископ Любліна Станіслав Будзік. Для нас це було велике піднесення на дусі і велика духовна підтримка».
