Перша документальна згадка про село датується 1464 роком.
Село Гошів розкинулось в низині річки Свіча на самому підніжжі карпатських Бескидів. Через село протікає ще одна річка – Витвиця. Гошів розташоване при дорозі Болехів-Долина, за 14 кілометрів від райцентру. Село називали «Сонцем Передгір’я». Сільраді підпорядковані села Гориня і Тяпче.
Жителі села впродовж віків відзначались освіченістю і громадською активністю. До 1939 року в селі діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», каса взаємодопомоги.
Однією з найбільших окрас села є Бучина, вкрита буковим лісом, гора. Власне на цій горі знаходиться монастир отців Чину святого Василія Великого, завдяки якому Гошів і прославився на весь світ.
Монастир славиться чудотворною іконою Божої Матері, яка є копією Ченстоховської ікони. У 2009 році Папа Бенедикт ХVІ благословив і освятив золоті корони для Гошівської чудотворної ікони. Коронація означає, що церква немовби канонізує ікону, визнає її чудотворною.
Джерела: