Угорщина знову грубо втрутилася у внутрішні справи нашої держави, вдавшись при цьому до прямого обману Святішого Отця, — вважають закарпатські греко-католики.
27 лютого Папа Франциск прийняв архиєпископа і митрополита Гайдудорозького, Главу Греко-Католицької Церкви в Угорщині Фюлепa Кочішa на особистій аудієнції у Ватикані, повідомляє Закарпаття.online.
Як повідомляє сам Кочіш, попри наявність інших тем, він пріоритетно "попросив Святішого Отця поговорити про ситуацію Греко-Католицької Церкви на Закарпатті".
Його дуже стурбував "сильний український вплив" в Мукачівській греко-католицькій єпархії і, відповідно, його передусім цікавило донести до Святішого Отця тему недопущення єдності греко-католиків Закарпаття з одновірцями в Україні.
Як зауважують закарпатські греко-католики, при цьому Фюлеп Кочіш допустився прямого обману Папи Франциска, заявивши під час розмови, що "єпархія завжди була безпосередньо підпорядкована Папі Римському", що Мукачево (МГКЄ - ред.) завжди мало "незалежність, яка, виходячи з історії, завжди належала йому, оскільки єпархія завжди була безпосередньо підпорядкована Папі Римському".
При цьому відомо, що для Угорщини питання МГКЄ завжди було передусім політичним і щоразу, коли Закарпаття входило до складу цієї держави, остання добивалася від Ватикану ліквідації незалежності МГКЄ і підпорядкування її угорським архиєпископам. І навпаки, вимагала повернення МГКЄ статусу sui iuris, як тільки втрачала українські землі.
Так було в минулому, так сталося, зокрема, і в новішій історії України.
Як йшлося у вищевказаній публікації, "на середину 1995 року завдяки активності тогочасного Апостольського нунція в Україні архиєпископа Антоніо Франко Конгрегація Східних Церков підготувала проект Декрету про утворення Ужгородської (або Мукачівської) митрополії у складі Верховної Архиєпископської Церкви. З ухваленням цього декрету Ватикан готовий був визнати юрисдикцію Глави Української Греко-Католицької Церкви над усією територією України та покласти край спробам втягувати себе в різні політичні ігрища довкола існування в Україні двох Помісних Греко-Католицьких Церков. Проте, як відомо, цей проект через несподіваний спротив частини тогочасного керівництва Мукачівської греко-католицької єпархії не був реалізований."
Варто додати, що ще більшою мірою задумане не вдалося реалізувати завдяки потужному угорському лобі у Ватикані.
Нині історію хочуть повторити і Угорщина докладає величезних зусиль, аби не допустити єдності Закарпаття з рештою України, зокрема в питанні статусу МГКЄ. Що є ще одним беззаперечним фактом прямого втручання цієї держави у внутрішні справи України.
Як РІСУ інформувала, офіційним листом до Блаженнішого Святослава, який є копією їх листа до Папи Римського, ініціативна група вірян Мукачівської єпархії ГКЦ висловила прагнення єдності з УГКЦ.
Пропонуємо вам переклад інтерв'ю з владикою Фюлепом, підготовленого угорською секцією Ватиканського радіо.
– Я дуже радий вітати в студії Ватиканського радіо владику Фюлепа Кочіша, архиєпископа і митрополита Гайдудорозького, який, так би мовити, прийшов до нашої студії безпосередньо від Святішого Отця. У ці дні мало хто відвідує Святого Отця. Можна запитати, якою була мета цього візиту?
– Так само я радий привітати слухачів. Особисто мене також здивувала новина про те, що Папа Франциск прийме мене на аудиторії. Ця зустріч запланована вже давніше, якщо ми можемо сказати так, оскільки Папа Римський повинен, як зазначено в ККСЦ (Кодекс канонів Східних Церков), підтримувати контакт з усіма главами Східних Церков sui iuris. Мені призначено термін аудиторії тепер. Я був здивований, бо не сподівався. Але оскільки мені зараз дали термін, це певною мірою пов'язано з пандемією, оскільки, як я дізнався, Святіший Отець приймає у цей час лише кількох відвідувачів і його життя набагато стриманіше, оскільки не дуже можливо подорожувати. Тож я якось потрапив у цей «вибір». Я був дуже задоволений і, звичайно, відклав усі інші обов'язки вдома. Я прийшов прийняти це запрошення і мати можливість поговорити зі Святішим Отцем, особливо про Греко-Католицьку Церкву.
РВ: Які теми були важливішими в цьому інтерв'ю?
– Це безпосередньо не стосується нашої Греко-Католицької Церкви (в Угорщині. – зауваження перекладача), але, оскільки це дуже в моєму серці, я попросив Святішого Отця поговорити про ситуацію Греко-Католицької церкви на Закарпатті. Тепер, після смерті владики Мілана Шашика, Мукачівською єпархією керує Апостольський адміністратор, і на перший план висунулось питання «Що далі?», в якому напрямку продовжуватиметься Мукачівська єпархія. Помітний сильний український вплив, оскільки їх мета полягає в тому, щоб зробити Мукачівську єпархію однією з архиєпископств Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). У неї є більше митрополій, і якщо Греко-Католицька Церква на Закарпатті також стане митрополією, УГКЦ вимагатиме, щоб Мукачівська єпархія стала її частиною. Однак ми – це не лише моя думка, а думка кожного, хто походить із Мукачівської єпархії, тому що ми розглядаємо Мукачево як материнську єпархію разом із греко-католиками Словаччини, Сербії, Хорватії, а також Америки (Пітсбурзькa митрополія) – тому ми були б дуже раді, якби Мукачево могло зберегти свою незалежність, яка, виходячи з історії, завжди належала йому, оскільки єпархія завжди була безпосередньо підпорядкована Папі Римському, і дотепер є. Якщо вона зробила б один крок і стала б митрополичою Церквою, дуже сумнівно, чи стане вона митрополичою Церквою sui iuris, зберігаючи свою незалежність, як і раніше підпорядкована Святому Престолу, aбo стане частиною великої УГКЦ як митрополія. Зі свого боку, важливо було прояснити нашу позицію, щоб Мукачівська єпархія залишилася Церквoю sui iuris.
РВ: Тобто це питання все ще відкрите?
– Так, це відкрите питання, і я помітив, що Папа Франциск також був дуже зацікавлений. Добре було поговорити з ним про те, що Закарпаття, яке є багатоетнічним та полікультурним, у певному сенсі має багато власних характеристик. Хоча територія однозначно належить Україні, еклезіологічно та церковно вонo відрізняється...
Р.В.: ...не кажучи ще й про icтopичнe тло... Звичайно!
Р.В.: Греко-католицька митрополія в Угорщині переживає значну подію. Я маю на увазі Митрополичий Синод...
– Так, ми вже говорили про це, і тепер я також оголосив Святішому Отцю, що після п'ять років настав час скликати митрополичий Синод. Той факт, що кожна Східна Церква повинна скликати митрополичий Синод раз на п'ять років, також вимагає ККСЦ (Східний кодекс). Цей Синод чимось схожий на єпархіальні Синоди, але з техніко-правової точки зору це щось інше. Ми планували цей митрополичий Синод навесні 2021 року. Однак, оскільки Євхаристійний конгрес в Угорщині відбудеться через рік, і ми також готуємось до нього, ми також перенесли Синод на рік пізніше. Ми віримо, що навесні або восени 2022 року ми зможемо скликати наш митрополичий Синод. Я також повідомив про це Святішому Отцю.
РВ: Як ця основна оригінальність (синодальності. – примітка перекладача) проявляється з греко-католицької точки зору?
– У греко-католицькій, відп. – у Східній Церкві синодальність виявляється інакше, ніж у Римо-Католицькій Церкві. У наш час про це багато говорять, і, на жаль – я думаю, що ми можемо це сказати – через помилки Німецької Церкви багато людей це неправильно трактують. Ні про яку демократію не йдеться, бо в Церкві немає демократії, є лише священний порядок, єрархія. Але той факт, що голос кожного важливий і думка кожного повиннa сприйматися, навіть св. Венедикт писав у своєму правилі – можливо, через наймолод¬шого промовляє Святий Дух – саме тому його потрібно враховувати. Суть усього цього можна резюмувати наступним чином: «загальне сприйняття слова Святого Духа», точніше розмовною мовою, щоб полегшити його розуміння. Кожного насправді потрібно сприймати. Але існує більше форм того, як це відбувається в межах єпархії, митрополії. Ми також вчимося цьому, оскільки подібного у нас ще не було. Ось чому дуже важливо, щоб ми знаходили і стежили за тим, про що Церкві через це йдеться. І, звичайно, така зустріч дуже допомагає і розвитку нашої Церкви.
РВ: Владико, Ви згадали про Міжнародний Євхаристійний конгрес, який має відбутися восени в Будапешті...
– Минулого року ми планували запросити всіх греко-католицьких єпископів Європи до Будапешта під час святкування Євхаристійного конгресу. По-перше, щоб вони відвідали конгрес, а по-друге, звичайно, щоб ми зустрілися разом. Такі регулярні зустрічі греко-католицьких єпископів започаткував єпископ Сілард (Керестеш) 20 років тому. Ми плануємо, що коли буде конгрес, ми, греко-католицькі єпископи, також зустрінемося. Ми також відклали це на рік, але зараз ми знову працюємо, щоб єпископи могли прийти. Мова йде про 45-50 єпископів, це означає, що це велика подія - у дусі Євхаристійного конгресу буде одна греко-католицька Свята Літургія, східна Літургія. Разом з кардиналом Петером Ердо ми попросили Патріарха Мельхітського, який знаходиться в Дамаску, бути головним служителем цієї святої Літургії. Я знову дав йому це запрошення в нашому останньому інтерв'ю, тож він, мабуть, теж буде тут. Побачимо ... чи буде конгрес взагалі.
Джерело: www.vaticannews.va Переклад з угорської: Даніель Девальд
Матеріали надано Йосипом Шерегієм і опубліковано на сторінці Наталки Ребрик у соціальній мережі Фейсбук