Греко-католицькі богослови завершили обговорення майбутнього теології в УГКЦ

25 листопада у Львові завершився форум греко-католицьких богословів, який зібрав близько 50 науковців та експертів з провідних наукових закладів Західної України: Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Тернополя та Дрогобича.

Конференція, метою якої було з‘ясувати сучасний стан греко-католицького богослов‘я та випрацювати стратегію розвитку теологічної науки в УГКЦ на подальші роки, завершилась підбиттям підсумків роботи окремих секцій. Було представлено підсумки роботи біблійної, патристично-догматичної, літургійної та моральної секцій.

Богослови, які брали участь в роботі малих груп, в ході обговорень подали до ширшого загалу аналіз стану своєї ділянки богословської думки, перелічили проблеми, з якими стикаються викладачі семінарій та академій в навчальному процесі, а також вказали на ті кроки, які б мали сприяти розвитку.

Учасники форуму прийшли до висновку, що потрібно робити наголос на перекладах класичних праць богословів з різних дисциплін, які мають всесвітній авторитет, а також практично втілювати ті теологічні напрацювання, які вже є, чи будуть в житті Церкви. До таких відноситься, наприклад бажання біблеїстів брати більшу участь в формації греко-католицького духовенства або популяризація східно-християнського літургійного багатства серед вірних Церкви і в суспільстві загалом.

На основі робочих документів богословських секцій буде укладено загальний підсумковий документ конференції, який з‘явиться після його обговорення в найближчі дні. Цей документ буде надіслано Синоду УГКЦ та всім єпископам, зокрема й Главі Церкви Патріарху Святославу.

Однією з провідних думок, яка час від часу виринала в ході дискусії у малих групах, було бажання всіх учасників відкривати та використовувати в процесі своїх наукових пошуків богословську спадщину Київської Церкви, а також і ширшу – Кирило-Мефодіївську традицію.

На завершення ректор Дрогобицької семінарії о. д-р Мирон Бендик подав пропозицію провести в наступному році конференцію греко-католицьких богословів, на якій глибше обговорити спадщину Кирило-Мефодіївської, словянської традиції. На його думку, місцем проведення такої конференції міг би стати Ужгород.