Парламент Грузії прийняв поправки до цивільного кодексу, що дають можливість будь-яким релігійним організаціям отримати в країні юридичний статус "суб'єкта публічного права". Це рішення зрівнює в правах всі релігійні конфесії і викликало різке невдоволення Грузинської Православної Церкви (ГПЦ) та Патріарха Іллі II.
За внесення поправок до цивільного кодексу проголосували всі 70 депутатів від правлячої партії "Єдиний національний рух" (ЄНР). Опозиційні партії голосування бойкотували. Вони вимагали його перенести і почати переговори з Главою ГПЦ Ілією II, категорично виступають проти поправок, які фактично зрівнюють ГПЦ з іншими релігійними конфесіями.
Реєстрація в статусі суб'єкта публічного права дає релігійним організаціям можливість відкривати рахунки в банку, мати власність, будувати культові споруди, вести міжнародну діяльність. Тим часом в 2001 році, під час правління Едуарда Шеварднадзе, між ГПЦ і державою був укладений особливий договір, що наділяє Церкву надзвичайно великими повноваженнями. Саме на цей документ посилається тепер ГПЦ, наполягаючи на збереженні ексклюзивних прав.
Після затвердження поправок Патріархія виступила з безпрецедентно жорсткою заявою, охарактеризувавши рішення законодавчого органу як таке, що "завдає шкоди національним інтересам Грузії і Грузинської Православної Церкви". Опозиціонери закликали правлячу партію домовитися з Церквою. Проте в керівництві ЄНР вважають, що це марно. "Переговори з Патріархом йшли з 2001 року, - заявило джерело в правлячій партії, - але зовсім безрезультатно. ГПЦ наполягає на збереженні дискримінаційної ситуації, за якою юридичний статус в Грузії мала тільки вона".
Більше того, депутати внесли в законопроект нові поправки в частині правил реєстрації релігійних організацій. Якщо в проекті, поданому до першого читання, передбачалося, що юридичний статус матимуть тільки юдейська, католицька, мусульманська і вірменська Церкви, то затверджений варіант дозволяє реєструвати суб'єктами публічного права будь-які релігійні організації, що мають офіційний статус хоча б в одній країні-члені Ради Європи.
Більше за всіх від поправок може виграти Вірменська Апостольська Церква, яка отримує шанс повернути собі шість вірменських храмів (п'ять з них є в Тбілісі і один - на півдні країни), де на вимогу грузинської Патріархії вже кілька десятиліть заборонено богослужіння. Це питання не перший рік отруює стосунки двох Церков. У ході недавнього візиту до Грузії Католікоса всіх вірмен Гарегіна II Глави двох Церков прилюдно вступили в суперечку з цього приводу. Патріарх Ілія II заявив, що вимоги Гарегіна II будуть задоволені "тільки після того, як грузинська єпархія у Вірменії отримає той самий статус і їй будуть передані декілька церков на півночі Вірменії". Тим часом у Вірменії майже немає грузинського населення, тобто пастви, яка потребує цих церков, тоді як тільки в Тбілісі, за останніми даними, живуть близько 250 тис. вірмен.