На Херсонщині багато російськомовних і проросійськи налаштованих людей. Але менше з тим, тут успішно діють парафії ПЦУ.
Як пояснив в інтерв’ю Релігійній правді єпископ ПЦУ Херсонський і Каховський Борис Харко, так відбувається через те, що люди дуже часто обирають не «канонічну Церкву», а саме священика.
«Тут канонічність і десять років тому не була домінуючим мотивом. Правильний батюшка? Йдуть до нього», – зазначив єпископ.
Клір Тарійської єпархії ПЦУ – це більше двох десятків молодих священників з Західної України. Приїхавши сюди, вони зрозуміли важкість ситуації, але вирішили не повертатися у рідний регіон, зауважив владика Борис.
«Це було б і особистою, і пастирською поразкою. Вони пристосовувалися, починали служити, і люди починали їх підтримувати», – додав він.
За словами владики Бориса, сьогодні практично всі парафії гуртуються навколо авторитету конкретного священика. Навіть більше – на служби до священників ПЦУ ходять матері деяких священнослужителів УПЦ МП.
«Наприклад, мама владики Никодима (перший священник УПЦ МП на Херсонщині, який перейшов до ПЦУ, а потім був висвячений на єпископа) ще до Томосу ходила до наших парафій і була вірянкою тоді УАПЦ, хоча поруч були три московських храми», – розповів єпископ Борис.
Інший приклад відбувається у містечку-супутнику Херсону, де живе багато духовенства – в Олешках.
«Там в наш храм ходить мати двох священників Московського Патріархату. Наша вірянка. Тобто люди ходять за авторитетом священика», – наголосив владика Борис.
Він розповів також, що клір УПЦ МП і ПЦУ на Херсонщині підтримує культурні та дипломатичні взаємини, що є гарним знаком для об’єднання.
«Я не можу нарікати на людські взаємини. Вони дипломатичні, культурні. В УПЦ МП і тоді розуміли, і зараз розуміють, що об’єднання буде. Зараз воно відбулося не за їхнім бажанням та сценарієм, але в Херсоні вони не роблять через це конфлікту. І це перший крок до повної єдності», – вважає єпископ Борис.