Храм ув'язнених козаків і кажанів
Мирослава КАРМЕЛЮК. — "20 хвилин", 30 вересня 2008 року
"20 хвилин" прокладає маршрут до Підкамінського монастиря, що на Львівщині
Відомо, що в одній з них перебував в ув'язненні легендарний козачий полковник Семен Палій. Тепер там хіба кажани ув'язнені, жартують мешканці Підкаменя. А летючих мишей на горі дійсно немало вночі. Інтер'єр храму славився своїм багатством. Правда, зараз костел закритий, тому подивитися на нього зсередини неможливо. Цікаво, що всі скульптури монастиря залишилися на ньому майже неушкодженими. Лише в одного зі святих не вистачає голови. На самому фасаді монастиря є багато слідів влучень куль. В центрі подвір'я височить коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною та позолоченою фігурою Богоматері.
Скульптура почорніла, в неї стріляли кулями. А з 1997, відколи почали відновлювати монастир, відбувається явище, яке важко пояснити словами - скульптура Матері Божої, самоочищуючись, набуває первісного яскраво-жовтого кольору. Якщо в ясну погоду піднятися на дзвіницю, то, кажуть, буде добре видно Почаївську лавру. Правда, зараз там все замуроване, тому побачити іншу святиню із дзвіниці Підкамінського монастиря неможливо. Але знайомі кажуть, що з Почаївського храму цей монастир таки видно. Поруч з храмом, в кількаповерховому будинку - лікарня для душевнохворих жінок. От туди вже ходу таки немає. Біля підніжжя монастиря є ще один храм в класицистичному стилі.
А в глибині Рожаницької гори, на схід від великого Каменя, знаходяться дві печери. Вони мають природне походження і в давнину їх використовували як печерні церкви або каплиці. Однак, на початку 18 століття звідти почали видобувати камінь для спорудження монастирських оборонних укріплень. Яку історію привезти Перші згадки про монастир відносяться до першої половини ХІІІ ст. За свідченнями польських істориків, саме тоді на територію сучасного Пiдкаменя проникають домiнiканцi - посланці Римської Курії. Стародавні перекази свідчать, що вони зупинилися на одному з мальовничих узгiр'їв, де збудували дерев'яний костел. Як вказував напис на давній монастирській іконі, домініканський осідок був знищений татарами, які вбили настоятеля Урбана i 12 монахів.
Напис доповнювався зображенням домініканців, які йшли на смерть з пальмовими гілками у руках. До сьогодні з південного боку монастиря, біля дороги, що провадить до нього, знаходиться невелика каплиця, де за переказами мали бути поховані жертви татарського нападу. А перші письмові згадки про монастир відносять до 1464 року, коли хазяїн Підкаменя, запросив до храму отців-домініканців. Монастир спалили татари в 16 столітті. А відновлювали його в 17-18 століттях за гроші магнатів Собеських у модному тоді стилі бароко. Монастир славився багатою бібліотекою і архівом, яка згоріла під час Першої світової війни. За легендою, дуже схожою на перекази про Почаївську лавру, жителям Підкаменя являлася Богоматір. Щоб подякувати людям за набожність, вона залишила відбиток стопи.
На місці його знаходження домініканці у 30-х роках 18 століття збудували велику каплицю у вигляді ротонди. Як дістатися Підкамінь, що в Бродівському районі, знаходиться за 17 км на північ від Залізців Тернопільської області. Від Почаївської лаври - теж близько 15 км. Власним автомобілем на дорогу до Підкаменя витратите трохи більше години. Можна добиратися до населеного пункту і автобусом. Через містечко проїжджають автобуси, які курсують до Бродів. Перший з них відправляється з великого вокзалу Тернополя о 7.45.
Квиток в одну сторону коштує близько 9 грн, якщо їдете автомобілем, то краще залиште його в селі. Бо підніматися на гору, де стоїть монастир, Камінь та печери, краще пішки. Кому варто їхати Важко описати враження від Підкаменя, це потрібно просто побачити. Природа в краї надзвичайно мальовнича. Дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів до самого населеного пункту. Вкриті лісами пагорби і дивовижний, магнетичний камінь, оточений козацькими хрестами та могилами, додає якоїсь містики, незрозумілої позитивної енергетики. В низовині біля Каменя можна розкласти намет. Таке місце має сподобатися як ревним християнам і любителям історії, так і просто бажаючим відпочити на природі.
