Триметровий дубовий хрест із розп’яттям, встановлений в Умані на місці молитви хасидів, слід перенести в інше місце.
Настоятель собору Святої Богородиці Української Греко–Католицької Церкви отець Дмитро Балей, до якого РІСУ звернулася за коментарем, розповів, що на освячення поклінного хреста його запросили місцеві козаки.
«Організатори мені сказали, що це буде міжконфесійна акція, що все у них погоджено. У суботу, в 10 годині, вони мені зателефонували і попросили прийти через годину, назвали місце», - сказав священнослужитель.
Священик Дмитро Балей в Умані людина нова. Про те, що хрест встановили у місці молитви хасидів, не знав.
«В Умані я ще не так довго перебуваю, щоби орієнтуватися, що освячення відбудеться на конфліктному місці. Виникли деякі підозри, але я був не сам, на місці освячення приїхав і священик УПЦ (МП) - настоятель Святопокровського храму отець Андрій, він тут давніше є,» - зазначив священнослужитель.
За словами священика УГКЦ, в Умані зараз ведуться дискусії на тему Що робити з християнським символом - переносити чи ні. Бо встановлення хреста, як відомо, викликало низку протестів з боку юдейських громад. До того ж, незабаром до Умані приїдуть тисячі паломників, серед них можуть бути різні люди, і, не виключено, що хтось зможе вчинити наругу. Отець Дмитро Балей відтак впевнений, що найкращим виходом із цієї ситуації було б перенесення поклінного хреста в інше місце. Священик також вважає, що люди, які були причетні до організації встановлення хреста, керувалися не так християнськими мотивами, як політичними, меркантильними.
«Представники влади запитували, чи ми не проти перенесення. Я сказав, що ми не маємо нічого проти. Проте наша Церква тут у меншості, тому остаточне рішення не за нами», - зауважив свщеникнослужитель УГКЦ.
За перенесення хреста із розп’яттм виступає і представник УПЦ (МП). Архиєпископ Уманський і Звенигородський Пантелеймон (Бащук) у коментарі громадсько-політичному виданню Прес-Центр заявив, що його не запрошували взяти участь в освяченні і навіть не зверталися за благословенням. За його словами, хрест, повинен стояти в іншому місці і об’єднювати, а не роз’єднювати людей.
"Я не брав участі в освяченні хреста, мене не запросили. Більше того, до мене не звертались за благословенням чи порадою. Якби запитали, я б порадив поставити розп'яття у іншому місці. Хрест має об'єднувати, а не ставати причиною сварок. Зазвичай, хрести ставлять біля в'їзду до міста, на роздоріжжі або в пам'ять про щось. Ставок біля єврейської синагоги не є пам'ятним місцем. Хрест має стояти в доступному для людей місці, а не на скелі, куди важко дістатись. Я переконаний, що цим людям, що його встановили варто дослухатись до порад міської влади і перенести його в інше місце", - наголосив владика Пантелеймон.
Як РІСУ повідомляла, Головний рабин Києва та України, голова Об’єднання юдейських релігійних організацій України, член Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій Яків Дов Блайх вважає встановлення поклінного хреста на місці молитви хасидів в Умані провокацією, і сподівається, що влада України розбереться і вирішить цю проблему.
«Україна – не єврейська держава, тому євреї поважають встановлені на українській землі символи християнської віри – поклонний хрест. Однак, хрест в Умані, у безпосередній близькості від могили рабі Нахмана – це очевидна провокація», – каже головний рабин України.