• Головна
  • Моніторинг
  • «Іслам вчить, що Господь не помиляється». Муфтій мусульман України — про гомосексуальність як явище, інтерсекс-людей та права жінок...

«Іслам вчить, що Господь не помиляється». Муфтій мусульман України — про гомосексуальність як явище, інтерсекс-людей та права жінок

14 листопада, 22:05
Репортерка НВ Саша Горчинська поговорила із шістьма українськими духівниками та запитала їх про ставлення до тем, які сприймаються українським суспільством табуйовано — секс-освіта, ЛГБТ та гендерна рівність. Це — третє інтерв'ю в серії, і воно — про позицію ісламу.

Лише два роки тому, у 2018-му, жінки Саудівської Аравії отримали право водити автомобіль. А торік, у 2019-му, в цій країні скасували гендерну сегрегацію в ресторанах — відтепер різні входи для чоловіків та жінок не є обов’язковими. Саудівська Аравія залишається однією із найбільш консервативних мусульманських країн у світі, де діє суворий поділ людей відповідно до їхньої статі.

Обмеження прав жінок діють і в інших країнах, які сповідують іслам — наприклад, в Афганістані. Станом на 2015 рік дослідження організації Global Rights показало, що дев’ять з десяти афганських жінок стикалися з фізичним, моральним або сексуальним насильством. А у 2017 році там заснували перший жіночий телеканал, аби дати можливість місцевим жінкам працевлаштуватися на телебаченні.

«Часто думають, що іслам дискримінує жінку. Це — абсолютний міф», — каже муфтій мусульман України шейх Саід Ісмагілов. Він пояснює: подібне ставлення до жінок у деяких мусульманських країнах зумовлюється не ісламським віровченням, а місцевими традиціями.

Репортерка НВ Саша Горчинська зустрілася з ним у Ісламському культурному центрі в Києві та запитала, як описує Коран одностатеві стосунки, чи є уроки статевого виховання у дітей, які сповідують іслам та які права насправді мають мусульманські жінки. Це — третє інтерв'ю із серії розмов із українськими духівниками про табуйовані теми.

Муфтій мусульман України шейх Саід Ісмагілов, Ісламський культурний центр у Києві

Про ЛГБТ та одностатеві стосунки

Іслам — достатньо консервативна релігія, де є чіткі приписи стосовно будь-яких аспектів людського життя. Так само і статеві відносини теж прописуються ісламом, а джерела цих норм є у Священному Корані.

Перш за все, статеві відносини у ісламі розглядаються виключно у форматі законного шлюбу між чоловіком та жінкою. Законний шлюб — це такий, що заснований на взаємній згоді двох дорослих людей [які досягли статевої зрілості], без жодного примусу, без насильства, добровільно і за власним бажанням, відповідно до релігійних приписів декларують, що створюють родину. Позашлюбні відносини релігією забороняються, як і так звані одностатеві відносини.

Іслам вважає, що Господь не помиляється. Господь знає абсолютно все. І якщо він створив людину чоловіком, то це — чоловік, якщо жінкою — це жінка. На підтвердження тому — набір хромосом, де у чоловіка ХY, а у жінки — ХХ хромосоми. Крім того, демонструють, ким є людина, і первинні статеві органи — чоловіком або жінкою. Для нас, мусульман, цього [цих доказів приналежності до певної статі] достатньо. Ми вважаємо, що людина створена досконалою.

Тож людина не має права вигадувати щось, що не відповідає тому, як її сотворили. Людина не може сказати: «Я створений чоловіком, але відчуваю себе жінкою». Так само і навпаки.

Іслам вважає, що прихильність до одностатевих стосунків — це не фізіологічна потреба, тобто, людина такою не народжується. Сучасні ніби-то медичні дослідження кажуть, що деякі люди народжуються такими. Але ми знаємо, що з часом навіть і медичні дослідження можуть змінювати свою думку. Деякі хвороби раніше вважалися такими, від яких немає лікування, люди помирали. А потім з’ясовувалося, що ні, це можна вилікувати.

Дуже багато хвороб мають соматичний характер. Людина створена із тіла і душі. Іноді буває так, що тіло є здоровим, але почувається людина при цьому погано, відчуває дискомфорт у душі, не є щасливою, вона пригноблена і принижена. І тоді може захворіти і тіло, у якому немає ані вірусів, ані пошкоджень, ані захворювань. Душевні страждання можуть призвести до фізіологічних захворювань. І це не є таємницею.

Господь сам питає в цих людей: для вас були створені жінки, тож невже ви знехтуєте ними?

Отже, іслам вчить, що якщо людина вважає себе не тим, ким народжена [чоловік називає себе жінкою, або жінка — чоловіком], перш за все, слід знайти ті душевні травми, які переживалися раніше і які вплинули на небажання вступати у статеві відносини з особами протилежної статі. Скоріше за все, це психологічні травми.

Так, наприклад, у 26 сурі Священного Корану, в 165 аяті Господь, звертаючись до людини, каже: «Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів, залишаючи своїх жінок, створених для вас Господом вашим? Ні, ви ж — народ злочинний». Тобто Господь сам питає в цих людей: для вас були створені жінки, тож невже ви знехтуєте ними?

Також у іншому аяті Священного Корану, там, де Всевишній Аллах розповідає про любов, він каже: «Серед його [божих] знамень — те, що він створив вам дружин із вас самих. Щоб ви знаходили в них спокій. І встановив між вами любов і милосердя. Воістину в цьому знамення для тих, хто думає».

Про інтерсекс-людей

Повертаючись до питання про хромосомний набір чоловіків та жінок. Іслам ставиться до всіх створінь божих як до гідних створінь. У давнину, якщо людина народилася з інтерсексуальністю, мала і чоловічі, і жіночі статеві ознаки, в час, коли це ще не можна було виправити хірургічним шляхом, таких людей вважали повноцінними, гідними особами. Така людина мала абсолютно всі права: право на життя, право на освіту, на захист, на лікування, і навіть право на спадок. Єдине, чого вона не могла зробити — це вступити в шлюб. У дорослому віці їй слід було визначитися, ким вона себе вважає — чоловіком чи жінкою [йдеться про визначення гендерної ролі у суспільстві].

Сучасне ісламське богослов’я, спираючись на нинішні можливості медицини, рекомендує: якщо людина з інтерсексуальними ознаками бажає і може зробити собі операцію, то вона зможе навіть вступити у шлюб після операції. Відповідно до тієї статі, яку ця людина залишить, вона вважатиметься або чоловіком, або жінкою.

Про провадження сексуальної освіти в школах

У більшості мусульманських країн у старших класах шкіл є сексуальна освіта. Але зазвичай у таких країнах дівчата навчаються окремо від хлопців. Тож і сексуальну освіту викладають окремо: дівчатам цю дисципліну читають жінки, хлопчикам — чоловіки.

 Муфтій Саід Ісмагілов каже, що Коран дозволяє жінкам займатися різними видами діяльності, окрім одного - бути імамом, тобто керувати молитвою в мечеті - фото 61726
Муфтій Саід Ісмагілов каже, що Коран дозволяє жінкам займатися різними видами діяльності, окрім одного - бути імамом, тобто керувати молитвою в мечеті
Джерело фото: НВ

Іслам абсолютно не соромиться тих фізіологічних природних потреб, із якими була створена людина. Тож передбачається, що дорослу дитину потрібно навчити: розповісти їй, що можна, а що — ні [згідно з ісламом]. Щоби ця дитина знала про захворювання, які передаються статевим шляхом, про те, як народжуються діти і таке інше. Зокрема, розповідають на таких уроках і про те, як має відбуватися сам статевий акт.

Про гендерну рівність

Гендерна рівність — це такий термін, феномен, чи, як-то сказати, рух, який є суто європейським та американським. У мусульманському світі такі питання взагалі не піднімаються через те, що підхід до розуміння цього питання — зовсім інший.

Хочу наголосити на тому, що Господь створив чоловіка і жінку рівними, а отже, їхні права і потреби теж є рівними. З іншого боку, чоловік та жінка [фізіологічно] різні, тож, з огляду на це, є також і суто чоловічі потреби і обов’язки, а є — суто жіночі. Наприклад, чоловік ніколи не зможе народити дитину, годувати її груддю. Відповідно до цього Господь дає накази, що має робити чоловік, а що — жінка.

Жінка може займати високі посади, служити в армії, бути керівницею

Часто думають, що іслам дискримінує жінку. Це — абсолютний міф, який сьогодні підживлюється за рахунок перверсій, що зустрічаються в деяких країнах мусульманського світу. Як, наприклад, у Афганістані або десь у країнах Африки.

Насправді ж, якщо ми візьмемо мусульманський закон — шаріат, що базується на Корані та на Сунні [мусульманське священне передання, друге за важливістю після Корану], і подивимося, які види діяльності є забороненими для жінок, ми з подивом з’ясуємо, що жінкам забороняється лише один вид діяльності — це бути імамом. Жінка не має виконувати обов’язки священнослужителя у мечеті: вона не повинна керувати молитвами і виконувати обряди для чоловіків. При цьому жінка може керувати обрядами для жінок — якщо йдеться про місце, у якому збираються тільки жінки і немає жодного чоловіка. Тоді одна з жінок може керувати молитвою для інших жінок.

Потрібно розуміти, що це не досягнення і привілей для чоловіків. Це — відповідальність. Іслам каже, що відповідальність за проведення обрядів покладається саме на чоловіків. Оскільки чоловіки є відповідальними перед Господом за те, що правильно проведуть молитву, здійснять поховальний, поминальний обряди тощо. Так, якщо ми говоримо про ситуацію, коли немає одного чоловіка, а є тільки жінки, тоді подібні обряди може виконати жінка. Але це — виняток.

Всі інші види діяльності є дозволеними для жінок, щоправда, деякі — небажані. Наприклад, жінка-уролог: краще, щоби це робив чоловік для того, аби інші чоловіки не демонстрували свої статеві органи стороннім жінкам. Але якщо так сталося, що немає жодного чоловіка-уролога, але є така спеціалістка-жінка, тоді питання життя і здоров’я переважають. І жінка може виконувати таку роботу.

Жінка може займати високі посади, служити в армії, бути керівницею. І мусульманський світ це підтверджує. Жінка навіть може бути богословом. Так, не імамом — не виконувати обряди. Але вона може гарно розумітися на священних текстах і на законах ісламу, оскільки одна з дружин пророка Мухаммада мир йому, Айша, була, фактично, муфтієм, тобто людиною, яка глибоко знається на ісламському богослов'ї.

Коли ми говоримо про країни Азії, Африки, ми розуміємо, що там — інший світогляд, інша ментальність. Тож жителі тамтешніх мусульманських країн часто живуть, в першу чергу, за місцевими звичаями, які є дуже далекими від власне звичаїв мусульманських. І тоді ми справді зустрічаємося з певними перегинами, як-от, наприклад, у Афганістані, де жінкам забороняють здобувати освіту.

Насправді ж посланець Аллаха пророк Мухаммад не те що не забороняв, він навпаки наказував жінкам бути розумними і освіченими. Адже хто, якщо не мати, може навчити своїх дітей читати, рахувати тощо. Тому якщо ми у деяких країнах стикаємося із досвідом, який або зовсім не відповідає ісламу або суперечить йому, маємо розуміти: ці народи керуються не законами ісламу, а своїми місцевими традиціями.

Саша Горчинська

Джерело: Новое время