Невеличкий Браїлів, що в Жмеринському районі на Вінниччині, здавна славиться красою природи, неабияким рівнем духовності та визначними людьми, які так чи інак прислужилися розбудові міста. Сьогодні браїлівська святиня є санктуарієм Ісуса Назарянського, скульптуру Якого привезли колись отці-тринітарії…
Софія СЕРЕДНЯНСЬКА. — "Католицький вісник", 21 грудня 2009 року
Трохи історії
В розбудові Браїлова велику роль зіграв рід Потоцьких, які тривалий час володіли містом. 1740 року Франциск Потоцький, отримавши місто у спадок, заходився опікуватися духовністю браїлівців. Він передав храм отцям-тринітаріям (Орден Тринітаріїв був заснований 1193 р. в Парижі; він і зараз служить Богу і людям, але на теренах України відсутній – прим.ред.). Граф Потоцький заклав будівництво нового, мурованого храму та монастиря, а також забезпечив утримання тринадцятьом монахам. Щоправда, йому не вдалося завершити цю справу – будівництво закінчував його син, Станіслав Потоцький.
Знаменною подією для міста та цілого Поділля стало те, що 1744 р. тринітарії привезли до Браїлова дерев’яну фігуру Зажуреного Христа (сьогодні вона відома як статуя Ісуса Назарянського – прим.ред.).
Перші фігури Зажуреного Христа з’явилися в кінці XIV ст. в Німеччині, Австрії на Нідерландах. Спеціалісти з історії мистецтва схильні вважати, що фігури Зажуреного Христа з терновим вінцем на голові з’явилися внаслідок тогочасної devotio moderna (модерної побожності), що підкреслювала людську природу Христа, ставлячи Його мирянам як приклад для наслідування. В Україні кам’яну статую Зажуреного Христа можна також побачити на подвір’ї храму в Рівному.
Вигнання та… повернення
У Браїлові якийсь час жив П.І.Чайковський. Тут він не лише написав багато творів – серед них "Орлеанську Діву", – а й також посприяв будівництву католицької святині, коли влада перешкоджала парафії. 1832 року будівлі храму та монастиря перейшли до Православної Церкви, сьогодні тут розташувався Свято-Троїцький жіночий монастир (чи не на згадку про тринітаріїв, тобто Орден Пресвятої Трійці?..).
Для римо-католиків 1879 р. було освячено нову святиню – але її спокійне існування перервав прихід "совєтів". Храм двічі закривали, статую Христа вивезли з теренів СРСР. Лише 1990 р. парафія знову повернулася до свого храму. 1999 року владика Ян Ольшанський (нині вже святої пам’яті) освятив точну копію браїлівської статуї Христа.
Прогулюючись стежками старого, але надзвичайно гарного браїлівського парку, влітку можна побачити не лише залишки давньої величі роду Потоцьких, а й нових і нових паломників, які їдуть, їдуть – автобусами, поїздами і навіть велосипедами: поклонитися Христу і помолитись у святому місці, яке Бог зберіг, попри всі історичні перипетії.
Фото:
Герб Жмеринського району
Головний вівтар святині (фото о.Анатолія Білоуса)
Санктуарій Ісуса Назарянського – зовнішній вигляд (фото о.Анатолія Білоуса)