Кардинал Курт Кох розповів українським студентам, як готувалася Гаванська декларація
Студенти Української Папської Колегії Святого Йосафата 18 квітня зустрілися з одним із авторів Гаванської декларації - Президентом Папської Ради у справах Єдності Християн кардиналом Куртом Кохом. Єрарх відгукнувся на запрошення українських студентів, котре вони йому висловили у своєму листі, після підписання спільної Декларації між Папою Франциском та Патріархом Кирилом, 12 лютого цього року.
Студенти Української Папської Колегії Святого Йосафата 18 квітня зустрілися з одним із авторів Гаванської декларації - Президентом Папської Ради у справах Єдності Християн кардиналом Куртом Кохом. Єрарх відгукнувся на запрошення українських студентів, котре вони йому висловили у своєму листі, після підписання спільної Декларації між Папою Франциском та Патріархом Кирилом, 12 лютого цього року.
Кардинал подякував студентам за лист і зазначив, що він став для нього «своєрідною лекцією духовності».
«Прочитавши його, я пережив подвійне почуття смутку. Перше - я намагався зрозуміти що в Кубинській Декларації є такого, чого ми не хотіли сказати. Другий смуток - розуміння того що це спричинило багато непорозумінь, а відтак і страждань", – сказав він.
У ході розмови єрарх представив студентам колегії передумови підготовки історичної зустрічі на Кубі, перебіг перемовин між Папою та Патріархом Кирилом, а також контекст укладання та підписання декларації.
Згодом, після слова кардинала, відбувся серйозний та змістовний діалог, під час якого студенти ставили запитання. Українців в основному цікавили пункти 25-26-27 підписаної Декларації, котрі посередньо та безпосередньо торкаються питань Української Греко-Католицької Церкви, Українських Православних Церков та війни в Україні.
"Мусите усвідомлювати усю важкість написання спільної декларації двох Церков, Глави котрих не зустрічалися між собою впродовж століть." - сказав кардинал Курт Кох.
На завершення кардинал попросив про молитовний супровід екуменічного руху в Церкві, висловивши також свою вдячність за небайдужість щодо подій церковного життя, котрі відбуваються нині, та за щирий, відвертий і виважений діалог.
