У Луцьку діє виставка «Символіко-алегоричні композиції в українському живописі XVII — XVIII століть», де представлено 30 різнопланових полотен, які можна назвати іконами-картинами чи картинами сакрального змісту. Музей волинської ікони отримав їх із запасників Національного художнього музею України. Більшість із них не бачили навіть у Києві.
Завідувач Музеєм волинської ікони Тетяна Єлисеєва каже, що хоча в Музеї проведено вже понад 120 виставок, проте донині представлялися ікони у традиційному для нас втіленні й значенні.
Ці ж роботи, які можна назвати чи то іконами-картинами, чи то просто картинами сакрального змісту, писалися не просто для людей віруючих, а для віруючих, які мали певні знання Святого письма і могли ці сюжети по-філософськи осмислити.
Серед збірки, представленої Національним художнім музеєм України, є справді унікальні твори, які до нашого часу дійшли в єдиному екземплярі. На картині «Свята Трійця» — рідкісний сюжет, коли свого Сина тримає не Богородиця, як ми звикли бачити, а сам Бог-Отець. Складна багатосюжетна композиція жертовності життя і смерті Христа втілена у роботах «Дерево життя» і «Годинник страстей Христових». Кілька символічних ікон відображають один із найулюбленіших сюжетів народного іконопису: «Христос — Недремне Око» та «Христос — Лоза Виноградна». Волинянам відомий лише останній сюжет — свого часу він був принесений у наші краї греко-католиками. Всі інші є справжніми відкриттями.
Проте таким же відкриттям стануть і роботи з Музею волинської ікони, які нині експонуються у Софії Київській та у музеї в Чернігові, а незабаром будуть представлені й у Дніпропетровському історичному музеї. Адже волинське сакральне мистецтво — це окреме духовне явище в українському іконописі.
В ці дні у Луцьку перебуває й група наукових працівників із Національного заповідника «Софія Київська», яких зацікавили виставлені у них волинські ікони. На Волині вони хочуть побачити як оригінал чудотворного образу Холмської Богоматері, який знаходиться у Музеї волинської ікони та, згідно із заповітом родини, котра його зберегла, не може покидати цих стін, так й інші неповторні роботи волинських іконописців.