Київські лютерани відзначили Всесвітній день молитви жінок

Вже більше 100 років Всесвітній день екуменічної молитви жінок відзначається у першу п’ятницю березня. 4 березня свято відбулось у столичній громаді Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, у кірсі св. Катерини. Жінки з різних поколінь представили історії християнок з Куби.

«Приймайте дітей, і ви приймете Мене – це тема цьогорічної жіночої молитви, — розповіла координатор підготовки свята Тамара Пономарьова. – Цю літургію писали жінки з Куби, розповідаючи про своє життя, та закликаючи любити дітей. Ми згадуємо слова Писання, яке каже: щоб стати великим, треба стати маленьким. Діти у церкві – це благословення, храм для них має стати другим домом, де їх всі люблять та підтримують».

В Україні подібне свято зародилось у 1993 році якраз у громаді св. Катерини, а пізніше поширилось по іншим церквам. Комітет Всесвітнього дня молитви жінок базується у Нью-Йорці, охоплюючи 170 країн світу. Щороку обирають країну, яка молитиметься разом з усім світом. Жінки з київської з общини мріють, як одного разу і вони напишуть свою літургію.

Свято розпочалось з виходу процесії, де кожна християнка зачитувала історії жінок з Куби. Завдяки хору, віряни могли почути іспанські та німецькі молитви й пісні. Уривки з Євангелія читались німецькою, українською та російською мовами. Жінкам вдалось відчути біль та надії християнок Куби, які молились за своє майбутнє.

«Мене звуть Хуана. Моє покоління дискримінували за дотримання віри. Але ми її зберегли та передали онукам. Ми стояли за свою надію, тому що ми — жінки з досвідом супротиву та страждання… Допоможи нам вчитись у наших дітей, нікого не повчаючи, а шукаючи єдність. Ми не приймаємо Тебе, коли не даємо простору свободи для наших дітей. Пробач, коли ми не звільняємо простір для діалогу поколінь, допускаючи недовіру та боротьбу за владу. Ми відповідальні за стіни, які зводимо, перешкоджаючи єдності. Молимось, щоб ми всі йшли одним шляхом і свідчили про нашу віру», — ділились вони.

Щоразу подібна молитва завершується збором пожертв для допомоги жінкам, але цього року громада вирішила обрати іншу мету. Пані Тамара запропонувала усім підтримати хлопчика Михайла, який втратив свого батька в АТО, а пізніше пішла до Господа його мати. Таким чином, вони зможуть підтримати дитину, яка лишилась сиротою, продемонструвавши свою любов.