Діти організували свято для бійців, щоб показати свою активну життєву позицію, небайдужість до всього, що відбувається на Батьківщині, поділитися радістю, любов’ю, даруючи щирі дитячі посмішки.
Колядки, побажання миру, добра, теплі музичні передзвони, жваві, енергійні виступи дітей, – все це викликало позитивні емоції у наших бійців. Коментуючи події, вони зазначили, що такі заходи наповнюють найпозитивнішими враженнями, дарують радість, піднімають настрій, тому бійці з радістю чекають нових зустрічей.
Захід відбувся з ініціативи ГО «Всеукраїнської Народної Координаційної Ради Майдану» (ВНКРМ), за сприяння Відділу соціального служіння УПЦ (КП).
Діти прибули не з пустими руками, вони старанно трудились разом з батьками, щоб пригостити бійців смачненьким, тому принесли з собою багато солодких презентів. Заступник директора школи №5 м. Києва Єфремова Наталія Сергіївна розказала, що це не перший їхній спільний захід з о.Сергієм, познайомились вони на футбольному матчі, коли учні їхньої школи грали з семінаристами. «Діти дуже раді брати участь у всіх заходах. Ми надсилаємо листи, подарунки, збираємо з дітьми гроші на фронт», – додала вона.
Заступник голови Відділу соціального служіння протоєрей Сергій Дмитрієв наголосив: «Це був виступ не звичайного вертепу, адже діти віддавали, вони не просто вітали, вони ще й принесли подарунки з собою. Поки ми не навчимося віддавати, ми не зможемо отримувати. Серед присутніх – багато дітей-переселенців зі Сходу України. І важливо навчити їх не просити, а навпаки віддавати. І цей захід є першим кроком».
Священик також наголосив на важливості побачити іншу сторону Донецька, що є патріотичний Донецьк, є віруючі люди, є люди, які бережуть традиції, тому проведення таких заходів є надзвичайно важливим.
Одна із ініціаторів проведення цього заходу, Оксана Андрієнко, член правління «ВНКРМ» додала: «Завдяки небайдужості людей, можливе надання допомоги, підтримка для хлопців. Це і психологічна, і медична, і духовна, і ось у такому вигляді, як сьогоднішній захід. Це найкраща реабілітація, коли вони спілкуються наживо з дітьми. Не стільки зробить психолог, скільки можуть зробити подібні заходи».