Created with Sketch.

Кілька годин тому одна людина для мене померла. Після цинічного допису в ФБ.

28.03.2022, 10:30

Ні, насправді він живий. Активний. Пише. Посміхається з аватарки.

Джерело: Фейсбук

Архиєпископ Євстратій (Зоря)

Правда свій перепост багатого диякона про «війну в телевізорі», яка «в телевізорі почалася і в телевізорі закінчиться» - тихцем прибрав. Бо він справедливо поповнив колекцію його десятків «передбачень навпаки»…

На початку війни у мене ще були наївні сподівання, що реальність подій змусить людину замислитися. Переоцінити. В тому числі попередню власну віддану працю на просування наративів «русского міра».

Але ніт… Досить швидко все повернулося до звичної риторики.

Знаєте, що вбило? Чому я саме так розпочав допис? Згадування ним Маріуполя. В контексті виходу громад МП з юрисдикції «русского міра».

Отче, Вам справді совість дозволила ЗАРАЗ згадувати Маріуполь?!

… За п‘ять років після «акту єднання» МП та РПЦЗ, при одній нагоді запитав людину, яка досить добре знає середовище останньої: «Які Ваші враження?» Назавжди запам’ятав відповідь: «Ми навіть не могли уявити ту глибину цинізму, з якою довелося зіткнутися»…

Мабуть ця риса Московської патріархії та її «школи» - непереборна.

Наш митрополит Сергій ледве врятувався з Маріуполя. Голодував 8 днів, бо всі запаси з єпархії роздавав потребуючим. Пив воду з розтопленого снігу - доки був сніг.

На його очах на вулиці вибухнула міна - жінку й дитину розірвало, а батько втратив розум. Митрополиту лише осколками пробило куртку. Бог зберіг. Однак від контузії він оглух, і частково став чути лише у Запоріжжі на третій день по тому, як вирвався з полону.

Він виїхав сам і вивіз 9 людей. Зміг зробити це лише з третьої спроби. Їхав півтори доби. А наступного дня храм і єпархія в Маріуполі від бомб перетворилися на купу брухту. Як і сусідній будинок, де в підвалі рятувалися жінки й діти - вони загинули.

А в цей час народний депутат і ваш, брате, генеральний любитель «русского міра», читав Писання в Лаврі на службі. Доки той «русскій мір», який він так просував, вихваляв і спонсорував - вбивав його виборців.

Відчуває він свою відповідальність за Маріуполь? Може просто думає, який наступний округ на вибори взяти, після севастопольського і маріупольського? З ким ще домовитися, щоби позахищали МП від справедливих питаннь про «русскій мір»? Чи не дорого обходиться йому помийка еспежерасколамнєт?

І Ви, знаючи, на яке пекло на землі, на яке кладовище невинних переторив Маріуполь «русскій мір» - «мір», обґрунтований і випестуваний Вашим вчителем та колегами - Ви ставите питання: «а чому це парафії МП переходять до ПЦУ в тилу, а не в Маріуполі?» Слова не можуть вмістити мої почуття, коли я прочитав таке.

Єдине втішає в цій прикрій для мене особисто історії, що людина має дивовижну вдачу в публічних заявах пророкувати навпаки. От скаже: «буде так» - а воно все стається інакше. Тож коли зараз знову побачив у нього переможні нотки щодо успіхів МПвУ, то розумію - раніше чи пізніше і цей пшик поповнить колекцію таких самих попередніх «передбачень».

P.S. Єдина надія - на Господа. Бо Він має силу і бісів виганяти, і мертвих воскрешати. Тож може вигнати з серця «русскій мір» і оживити навіть того, хто для мене сьогодні помер.

Читайте також