Священник Української греко-католицької церкви з Чернівців Валерій Сиротюк після важкої хвороби розпочав новий етап у житті — записує електронну музику на християнські тексти та просуває її через соцмережі. Хоча пісні він писав кілька десятиліть, самостійно виконувати їх вирішив лише після одужання, коли переосмислив своє життя.
Джерело: Суспільне Чернівці
Надія Штефанич, Марія Мороз
За словами отця Валерія, свого часу на це заняття його благословив Папа Римський Іван Павло II під час короткої приватної розмови та молитви у Ватикані. Про те, як пише електронну музику — у матеріалі Суспільне Чернівці.
Три роки тому отець Валерій Сиротюк пережив важку хворобу. Каже, що тоді був переконаний, що його життя добігає кінця.
"Я вже був готовий йти в обійми Господні. Але потім відчув якийсь новий життєвий порив. І я пообіцяв Богові: "Боже, якщо ти мене кличеш до життя — нового, іншого життя, — я маю ще щось зробити у своїй творчості", — розповідає отець Валерій.
Після одужання отець Валерій схуд майже на 60 кілограмів і, за його словами, почав нове життя. Саме тоді він повернувся до пісень, які складав понад 20 років тому, і вирішив створити альбом катехитичних пісень.
"Молоді люди слухають музику через навушники. Якщо ми хочемо потрапити до їхніх сердець, то маємо бути присутні там, де вони слухають музику — на Spotify, Apple Music та інших платформах. Моя музика чи музика інших моїх побратимів має бути конкурентною", — говорить він.
На його думку, сучасний формат пісень не суперечить християнському змісту.
"Формат може бути електронним, але наповнення має залишатися християнським. Ми маємо говорити про духовні цінності", — каже отець Валерій.
Для роботи над треками отець Валерій запросив саундпродюсера, який співпрацював із співачкою Джамалою. Так з'явилися пісні "Дін Дон", "Декалог", "Paradise", "It's My Revelation" та інші композиції.
Одну з перших реакцій на нову творчість священник почув від своєї доньки Яни, яка професійно займається співом.
"Вона сказала: "Тату, це подібно до клубної музики". А я відповів: "Якщо молодь не йде до церкви, то ми з тобою підемо в клуб"... Музика може бути техно, може бути будь-якою електронною музикою і подобатися дітям, тим, кому ще немає 18 років, тим, кому вже виповнилося 18, а також людям 35, 50 років і старшим", — розповідає отець Валерій.
За його словами, у багатьох країнах уже існує практика християнських музичних фестивалів і духовних рейвів, де молодь може познайомитися з Богом в сучасному форматі.
За словами отця Валерія, він приділяє окрему увагу роботі в соцмережах. Розповідає, що побоювався критики та звинувачень у тому, що його контент може виглядати недоречно.
"Соціальні мережі — це найкраща платформа для спілкування з людьми. Соцмережі можуть бути ще одним амвоном для спілкування з вірними. Але священник завжди має пам'ятати, що представляє церкву", — розповідає отець Валерій.
Для популяризації музики отець створив команду, яка допомагає вести соцмережі та поширювати його творчість на різних платформах.
Отець Валерій розповідає, що під час поїздки до Ватикану зустрівся з Папою Римським Іваном Павлом ІІ, який надав своє благословення на його творчість.
Через роки священник також мав нагоду зустрітися з Папою Римським Франциском. Тоді він з дружиною подарував йому гуцульський національний стрій.
"Спеціально з Гуцульщини привезли кептар і капелюх. Папа навіть одягнув кептар, після цього поширилася новина, що папа на кілька секунд став гуцулом", — пригадує священник.
Попри те, що отець Валерій записує електронну музику та просуває її в соцмережах, себе реформатором не вважає. Каже, що залишається консервативним священником, а поєднання церкви та музики не є чимось новим.
"Настав той час, коли навіть священник, якому скоро буде 60 років, хоче робити щось нове. Хотів би нагадати, що музика народилася під куполом церкви. Справжні класичні твори — Баха, Генделя та інших композиторів — народилися саме під куполами храмів", — говорить він.
Також він вважає, що майбутнє церкви — за молодими священниками, які мають сучасну освіту та досвід роботи з молоддю.