Книга Джона Буньяна «Изобилующая благодать к последнему из грешников»

Що найголовніше в житті кожної людини? Багатство? Ніби ні. Його ж собою у могилу не забереш. Слава? І вона тимчасова. Успіх? Умовний. Що ж тоді? Напевно, кожен скаже – любов, сім’я, спокій, впевненість у завтрашньому дні. Молодість, яку поважають, достойна старість. І, звісно, духовна благодать – віра без сумнівів, довіра, надія на Господа, переконаність у його підтримці.

Що найголовніше в житті кожної людини? Багатство? Ніби ні. Його ж собою у могилу не забереш. Слава? І вона тимчасова. Успіх? Умовний. Що ж тоді? Напевно, кожен скаже – любов, сім’я, спокій, впевненість у завтрашньому дні. Молодість, яку поважають, достойна старість. І, звісно, духовна благодать – віра без сумнівів, довіра, надія на Господа, переконаність у його підтримці.

В історії світової літератури особливе місце займає релігійний шар. Духовні пошуки, біографії подвижників, житія святих мають своє, особливе, місце на книжних полицях вірних різних конфесій. Тому те, що ми запропонуємо почитати в цьому матеріалі, повинно викликати інтерес у читача. Адже розповідати ми будемо про Джона Буньяна і його, поки що не відому в нас, книгу «Изобилующая благодать».

Джон Буньян – відомий в духовних християнських колах автор. Найпопулярніша його книга (як не дивно це звучить стосовно духовної літератури) – «Подорож Пілігрима у небесну країну» — ще при житті автора пережила шість перевидань, перекладена більше, ніж на сто мов. Вона написана у формі казок, напевно, цьому і зобов’язана своєю популярністю. Адже часто релігійні трактати складні для розуміння. Ще одна книга – «Духовна війна» — теж давно відома в кириличному просторі. В цих книгах підіймаються питання віри, духовного зростання людини. Часто Буньян повертається до основного питання Біблії, Євангелія, релігії в цілому – спасіння. При чому, саме в названих творах (як і в деяких інших), Буньян вперше підіймає ще й важливі в житті проблеми – первісне навернення, покаяння, небесне народження. Адже це і центральні віхи життя відомого навіть в наш час, одного з найвидатніших баптиських пасторів.

Напевно, багатьом доводилося зіткнутися з моментом невіри, сумніву, суму. Варто згадати, як звертався Буньян до маловірних: «Майже кожному траплялося в житті сумніватися в благодаті Божій: явище не рідкісне, але найважче почуття для того, хто щиро усвідомлює себе грішним. Порушення закону – вже гріх, але сумнів у силі благодаті Божої, здатної виправдати нас, позбавити від осуду — ще більший гріх. Тому вислухай мене, засмучена душе, до тебе звертаюся я – припини сумніватися, струси з себе несміливість та страх. Повір, що ти маєш на це повне право, бо існує ріка життя, вода якої – благодать та милість. І коли станеться тобі бачити людей, що заради тілесного здоров’я намагаються поселитися поблизу цілющих вод, згадай, що і в тебе повинно бути лише одне прагнення – знайти цю воду життя, оскільки для твого зцілення від духовних недугів, від старху та сумніву необхідна саме вона».

Книга «Изобилующая благодать» Джона Буньяна поки ще не відома у нас. Вона про невір’я, боротьбу з ним, про сумнів та повернення. В цій книзі немає художній описів, як в «Пілігрімі», нема полемічних висловлювань, як в, скажімо, «Христос – довершений Спаситель». Ця книга про внутрішній світ людини, яка шукає себе з дитинства. Людини грішної, порочної, але наділеної Божою благодаттю. В ній рідко автор виходить за рамки свого духовного сприйняття реальності, тому нам так легко перенести сказане на себе – мешканців зовсім іншої країни, зовсім іншого часу. Адже так легко зрозуміти думку про те, що Бог є любов, що Бог завжди поруч, навіть в найважці, найболючіші моменти життя, коли, здається, надії нема.

Цікавість цієї книги ще й у тому, що в ній хронологічно описані усі етапи життя людини, яка йде до Бога. Від хулігана і зовсім нерелігійної людини прийти до духовної практики пастора, людини, що уміє переконати, заспокоїти, навіть усмирити.

Що найцікавіше в житті Буньяна? Щоб не вникати в його біографію (адже в одній статті не зачепиш усього, про що хочеться розповісти), варто, все таки, висвітлити деякі факти з життя цього дивовижного чоловіка, описані в книзі.

Народився письменник та проповідник 28 листопада 1628 року у не дуже багатій родині – дід та батько Джона були лудильниками – продавцями жерстяних виробів, вони ходили вулицями, пропонували купити або поремонтувати казани, каструлі, пательні. Джон Буньян також обрав цей життєвий шлях. Не маючи прийнятої на той час освіти, ледве навчившись читати та писати, Джон зумів вирости на цій ниві.

Одного разу він, ще бувши безбожником, йшов так само, як завжди, вулицею, пропонуючи усім свої вироби. І в такий, нічим не помітний день, він зустрів трьох зовсім непомітних жінок. Вони були бідні, та щасливі – цього Буньян спочатку ніяк не міг зрозуміти: як можна бути щасливим, просто віручи у Бога? І до цього він з часом прийде сам і приведе читача у своїй книзі «Изобилующая благодать». Бути щасливим не через гроші, походження чи інші, зовім не важливі в житті речі, а бути щасливим від простого усвідомлення себе в вірі. Отримати благодать Божу, що проливається на людину багатством радості та величі духу. Саме про це книга.

Джон Буньян прожив довге та цікаве життя, йому довелося і сидіти в тюрмі, і переживати смерті близьких людей, проте, незважаючи на непрості умови, відсутність грошей, прагнення більше працювати, помер глибоко віруючою, воцерковленою людиною 31 серпня 1688 року.

І якщо у ває є питання, є внутрішній сумнів, прочитайте її дуже уважно та вдумливо. Ви впізнаєте себе в ній, ви, разом з автором, пройдете весь шлях: від чижиків під час недільної служби до служіння Господу та людям, подвижництво та визнання.

Чому ще варто читати цю книгу, як і багато інших творінь Джона Буньяна? Тому що він не лише проповідник, не лише віруюча людина. Він – видатний письменник. Його стиль легкий, тексти його книг сприймаються без особливої богословської освіти, адже вони для нас і про нас. Читати Буньяна – істинне задоволення.

Юля СМАЛЬ