Хозарський каганат існував протягом VII — X століття. На піку свого розквіту ця кочова тюркська держава контролювала Північний Кавказ, Нижнє і Середнє Поволжя, частину Казахстану, а також території сучасної України - Крим, Лівобережжя та, на думку окремих істориків, навіть Київ.
Хозарський каганат існував протягом VII — X століття. На піку свого розквіту ця кочова тюркська держава контролювала Північний Кавказ, Нижнє і Середнє Поволжя, частину Казахстану, а також території сучасної України - Крим, Лівобережжя та, на думку окремих істориків, навіть Київ.
Історія Хозарії є типовою для ранньосередньовічної тюркської держави. Вона виникла з союзу племен, захоплювала навколишні території, а потім зникла, не залишивши великої кількості слідів. Проте саме ця кочова держава проіснувала три сотні років, воювала та вела торгівлю з Візантією, Арабським Халіфатом, вікінгами, а також, можливо, була єдиною державою юдеїв серед кочовиків-язичників. Про те чи, був юдаїзм головною релігією у Хозарському каганаті, я поговорив з професором, колишнім завідувачем кафедри єврейської історії Єврейського університету в Єрусалимі і гостьовим лектором магістерської програми з юдаїки в Києво-Могилянській академії — Шаулем Штампфером, який є фахівцем з історії східноєвропейських євреїв.
Андрій Кобалія: Чи можемо ми довіряти цій групі джерел? Чи більшість сюжетів є легендарними
Шауль Штампфер: Хозари були кочовим народом, для них степ був рідним домом. Столицею держави було місто Ітіль. Зараз важко однозначно сказати, де саме було розташоване місто. Племена рухались разом зі стадами.
Андрій Кобаля: На противагу багатьом історикам ви вважаєте, що хозари не перейшли в юдаїзм. Чому?
Шауль Штампфер: Я хотів би почати з загальних речей. Набагато простіше довести, що щось сталось, аніж довести, що якась подія не відбулась. Коли хочеш довести перше, ти просто знаходиш одне джерело, презентуєш його і ось доказ. Якщо вважаєш, що нічого насправді не відбулось, потрібно продумати усі можливі обставини та довести, що усі докази недостовірні. Це я намагаюсь робити у своїх дослідженнях Хозарського каганату.
Питання переходу хозар в юдаїзм дуже нагадує принцип сьогоднішніх фейкових новин. Є матеріал в газеті, на радіо чи телебаченні. Якщо це озвучить офіційне державне джерело, то всі починають цьому вірити. Але яке джерело інформації? Хозари довгий час були язичниками. Правда полягає в тому, що ми дуже мало знаємо про хозар. Вони не лишили нам текстів чи написів та дуже мало матеріальних речей. Ми знаємо про них, бо їх згадували їхні вороги.
Територія Хозарського каганату. Wikimedia foundation
Хозари воювали з арабами, Візантією, Руссю, вікінгами. Але самі вони не лишили опису своїх вірувань. Якщо ми говоримо про джерела, що повідомляють про перехід хозар в юдаїзм — це серія-переписка текстів на івриті між королем хозар та іспанським євреєм. Якщо ми подивимось на мапу та уявимо собі тогочасних людей, то побачимо, що між Іспанією та Хозарією величезна відстань. Після прочитання листів короля хозарів виникає багато питань. Там просто ідеальна мова. Навіть зараз важко буде знайти людину, яка зможе так красиво та граматично правильно написати. Цікаво, що король племені мав таку гарну мову. Ми мали б очікувати чогось більш простого та з помилками. З рідшими цитуваннями та не такою граматикою. На мою думку, цей текст був написаний в Іспанії, яка у ті часи була центром літератури івриту. Немає й доказів, що в тексті є тюркські впливи. Відомо, що хозари були тюрками. Ми не знаємо, якою саме мовою вони говорили, але це була тюркська група.
Отже, у цій переписці дуже гарний опис держави, там є про Крим та інші території. Але опис східного кордону нечіткий. Дуже схоже на те, що людина описувала те, що почула від інших і не знала, де саме проходив кордон цієї держави. У текстах написано, що покоління тому король хозар вибирав релігію та зрозумів, що його релігією буде юдаїзм. Питання в тому, що якщо вірити джерелу, то виходить, що хозари перейшли в юдаїзм до того як Хозарський каганат взагалі почав існувати.
Андрій Кобалія: Що нам можуть розповісти інші писемні джерела? Наприклад, Візантійська імперія була сусідом Хозарії. Чи підтверджують перехід в юдаїзм візантійські джерела? Або вікінги, які добирались аж до арабських земель. Вони ці подорожі дуже перебільшено описували в сагах. Там є згадки про ці племена?
Шауль Штампфер: Я погоджуюсь з Вами в тому, що потрібно розглядати різні джерела. Хозарія та Візантія були союзниками проти арабських держав, які просувались на Північ. Я дуже уважно розглядав візантійські джерела і побачив щось дуже дивне. Є дуже багато згадок про цю державу, але жодної про те, як вони перейшли в юдаїзм. Візантійці були християнами східного обряду. Чому вони не написали, що мали справу з плем’ям, яке сповідувало релігію, яка відкидала принципи їхньої релігії?
Коли християни надсилали туди місіонерів, то давали їм інструкції. У них не було згадок про те, що вони будуть мати справу з населенням, яке здебільшого юдеї. Чому? У пізніших документах є згадки, що Кирило та Мефодій вивчали іврит, але це було додано вже тоді, коли легенда про перехід давно існувала кілька сотень років потому. У джерелах того часу такої інформації немає. До того ж ці місіонери йшли туди проповідувати християнство! Цікаво, чи дозволив би правитель держави, де головною релігією є юдаїзм вільно проповідувати іншу релігію? Мені важко таке уявити. Король, який у текстах описується як справді віруючий, дозволив їм проповідувати. Ніде таких історій у цей час не було. Чи були б раді єврейським проповідниками у Візантії? Ні. Толерування не було популярним у ті часи.
А якщо уявити, що король був язичником і вірив у багатьох богів, версія, що він таки дозволив місіонерам проповідувати одного з багатьох богів є більш вірогідною. Але не король-юдей.
Андрій Кобалія: Окрім вже згаданої вами переписки є й інше арабське джерело, яке розповідає про перехід в юдаїзм. Мова йде про історика та мандрівника Аль Масуді. На нього часто посилається російський історик Коковец. Масуді жив наприкінці IX століття на початку X століття і стверджував, що за п’ятого халіфа Аббасидського халіфату Ар Рашида Хозарія прийняла рішення перейти в юдаїзм. Чому і ця людина згадує перехід?
Шауль Штампфер: Справа в тому, що він бере дуже багато з попередніх текстів. Наприклад, не ви, ні я не бачили хозарського кагана. І все, що ми знаємо про них — з книжок та джерел, які ми маємо зараз. Так само було й тоді. Тому більшість арабських джерел з теми — це цитування старіших джерел. Як історик я з часом знайшов першоджерела. Майже ніхто з авторів не був в Хозарії. Це було небезпечно, бо вони були ворогами. Тож уся інформація — це те, що вони почули від інших людей. А ці люди не були хозарами.
Іноді інформація проходила від свідка до людини, а потім вже до автора. Коли все передається таким чином — це завжди погано. У тих джерелах згадуються речі, про які ми зараз говоримо як про легендарні. Наприклад, там є історія про людей за стіною, які якщо зможуть прорватись, то знищать світ. Очевидно, ми маємо тут відсилку до Великої китайської стіни. У загалом у цих ранніх джерелах багато легенд. Тоді автори просто не мали інструментарію, щоб відділяти легенди від реальних фактів.
Іншою гарною ілюстрацією сумнівності джерел — це те, що кожне раннє арабське джерело дає свою дату переходу в юдаїзм. Отже, у нас навіть немає дати. Чому, якщо людина чула одну дату, придумувала іншу? Там є багато чуток. І кожен новий автор додав нову інформацію. Я б не відкидав арабські джерела. Але до них треба ставитись дуже обережно. Якщо щось написано у давні часи, то не означає, що написане правда.
Андрій Кобалія: Дізнатись більше про хозар можна через археологію та нумізматику. Історики Фльорови вважають, що дуже важко знайти докази переходу в юдаїзм в археології чи нумізматиці. Ці дві науки щось можуть розповісти про перехід?
«Монета Мойсея» в музеї Готланду у Швеції. Wikimedia foundation
Шауль Штампфер: Археологія в цьому сенсі не дає ніяких доказів на користь теорії про перехід. Немає графіті. Деякі люди пов’язують знайдені при розкопках канделябри з юдаїзмом, але це не були конкретно єврейські канделябри. Просто символ світла. Поховальні обряди не змінились. Деякі ритуали взагалі заборонені в юдаїзмі. Але є виключення: є монета зроблена хозарами з текстом арабською “Мойсей — посланець бога”. Мойсей. Не Мохамед. І це доводить залученість євреїв у вироблення монет в Хозарії. Часто євреї були фахівцями в цьому. Це може бути доказом антимусульманської та проєврейської політики. Але є прислів’я “Одна пташка ще не означає прихід весни”. Те саме з монетами. Якби каган був юдеєм та виробляв би монети, то таких написів було б більше. А ми маємо лише один. Легше сказати, що був єврей, який займався виробленням монет в Хозарії. Отже в нас і далі немає доказів. А коли доказів немає, простіше сказати, що це ніколи не ставалось.
Андрій Кобалія: Вже у X столітті Хозарська держава занепала. З кількох боків на неї тиснули араби, Київська Русь та Візантійська імперія. У 960-х князь Святослав Хоробрий здійснив кілька походів проти хозар і зрештою захопив їхню столицю — Ітіль. Цей момент вважається кінцем Хозарської держави.