Created with Sketch.

Комуніст Симоненко заявив, що комуністи-атеїсти публічної атеїстичної роботи не ведуть

19.09.2012, 09:52

Напередодні парламентських виборів лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко заявив, що його партія не займається пропагандою атеїстичних переконань.

Напередодні парламентських виборів лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко заявив, що його партія не займається пропагандою атеїстичних переконань, повідомляє "Релігія в Україні".
 
Зокрема, коментуючи підтримку окремими священнослужителями представників партії КПУ, політик підкреслив, що в цьому «немає нічого дивного» і «тут не варто робити сенсацію».

Він нагадав, що коли приймалася Конституція України в 1996 р., саме завдяки позиції КПУ було прийнято рішення про те, щоб Церква була відокремлена від держави.

«Ми живемо в багатонаціональній державі, де багато конфесій і де кожна людина сама вибирає свою релігію, не заважаючи її з політичними процесами», - зазначив політик.

При цьому П. Симоненко підкреслив, що КПУ виступає проти «американізації» духовенства в Україні - так званих сект і зборів, що приходять з Америки. Більше того, додав Симоненко, КПУ – єдина політична сила, яка вибачилася перед віруючими за події в 1920-і роки.

«Історія – складна річ, і ми повинні визнавати свої помилки. Від цього нікуди не дітися. Але я так само хочу додати, що сучасна КПУ не веде публічної атеїстичної роботи. Так, в статуті КПУ зазначено, що комуністи є атеїстами. Але це не виключає того, що в наші ряди не може прийти віруюча людина », – підкреслив Симоненко.

Лідер КПУ також додав, що сьогодні партія працює так, що результати діяльності знаходять підтримку і в середовищі Церкви. І те, що окремі священнослужителі підтримують партію, зайвий раз доводить, що робота КПУ правильна і спрямована в інтересах людей.

Історична довідка: За наказом від 30.07.1937р. наркома внутрішніх справ комуніста Єжова за № 00447 церковники були поставлені за ступенем небезпеки радянському суспільству на друге місце, одразу за куркулями. В  1934р були арештовані 6 єпископів, в 1935р - 14, а в 1936р число арештованих архієреїв досягло 20. Тільки в 1937 р були розстріляні 60 єпископів. Жертвами репресій,  починаючи з середини 30-х років до кінця сталінського правління, стали від 200 до 300 єпископів. В 1943р планувалося закриття останнього храму та ліквідація останнього священика в СРСР.

З листа завідувача таємним відділом ВЧК Самсонова Дзержинському від 04.12.1920 р: «Комунізм і релігія взаємно виключаються. Зруйнувати релігію не зможе ніякий інший апарат, окрім апарату ВЧК... За останній час в своїх планах по розкладанню церкви ЧК зосереджує всю свою увагу на попівській масі. Тільки через неї, шляхом довгої напруженої кропіткої роботи, ми зможемо зруйнувати і розкласти церкву до кінця...».

23.02.1922р вийшов декрет ВЦИК про примусове вилучення церковних цінностей в допомогу голодуючим. В опублікованому в 1990р таємному листі членам Політбюро Ленін писав: «Саме тепер і тільки тепер, коли в голодних місцевостях їдять людей і на дорогах валяються сотні, якщо не тисячі трупів, ми можемо (і тому повинні) провести вилучення церковних цінностей з самою скаженою і нещадною енергією і не зупиняючись перед знищенням якого завгодно спротиву».

В 1922р тільки по суду було знищено священників - 2691, ченців і черниць — майже 6 тисяч.  Декретом "Про свободу совісті" від 23.01.1918р церкві було заборонено видавати газети, журнали, книги, вести релігійну проповідь, володіти рухомими та нерухомим майном. Священикам заборонялося носити церковний одяг і виконувати релігійні обряди поза церквою.

Сталін діяв дуже швидко, щоб знищити також в Україні УГКЦ. Були заарештовані та заслані до таборів праці сотні священиків УГКЦ, ченців, черниць та вірних мирян, дуже часто разом зі своїми дружинами та дітьми. У період між 1946 та 1989 роками Українська Греко-Католицька Церква була найчисельнішою забороненою Церквою в світі. Водночас вона стала найбільшою структурою суспільної опозиції комуністичній системі в СРСР.

Читайте також