Конференція «Державний орган у справах релігії в Україні: історія і сучасність» відбулася у Києві

У Києві 20 червня відбулася Всеукраїнська наукова конференція Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України за сприяння комітету культури і духовності Верховної Ради України та інших установ. Назва конференції - «Державний орган у справах релігії в Україні: історія і сучасність». Подія була присвячена 100-річчю діяльності центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері релігії, повідомляє портал"Релігія в Україні".

До організації конференції долучилася кафедра релігієзнавства філософського факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Протягом конференції висвітлювалися теми ефективної взаємодії державних органів, вчених і релігійних конфесій. 

Зокрема, Андрій Юраш, к. політ.н., директор Департаменту у справах релігії та національностей, розпочав з доповіді про головні віхи і форми існування цього органу влади.

Д. філос. н., проф. Людмила Филипович розповіла про діяльність релігієзнавців у сфері державно-конфесійних відносин.

Віта Тітаренко, к. філос. н., доц., розказала про співпрацю науковців і держпосадовців на прикладі Департаменту у справах релігії і національностей та Відділення релігієзнавства ІФ НАН України.

Керівник департаменту УГКЦ, к. юр. н., митрофорний протоєрей Олекса Петрів висловив свою думку про місію центральних органів виконавчої влади у справах релігії з церковного погляду.

Резонансними стали факти з доповіді к. істор. н. Ігоря Козловського про релігійну ситуацію на окупованих територіях Донецької області.

Шейх Емад Абу Алруб, президент Українського центру діалогу та комунікацій, закликав до співпраці та розповів про досвід взаємодії мусульманських релігійних організацій із Департаментом у справах релігій і національностей.

Представник Церкви саєнтології Катерина Манаршек доповідала про досвід визнання саєнтологів у Європі. Муфтій Саїд Ісмагілов закликав до рівності і ставлення до усіх конфесій (не тільки «традиційних», а і нечисельних) без дискримінації, так, щоб були враховані усі голоси і пропозиції.  

Програма конференції складалася з трьох пленарних засідань, під час яких було виголошено багато пропозицій і практичних думок.