Короткі нариси з історії Гарнізонного храму. Частина ІV. Львівська покровителька “Солідарності”

15.03.2019, 11:32

Найбільша святиня храму веде свою історію з середини XVI ст., коли на прохання генерала Товариства – Франциска Борджіа, папа Пій V дав дозвіл зробити копію ікони, яка знаходилась в родовій каплиці Борджіа у базиліці Санта Марія Маджоре (Рим).

Одна з цих копій, через деякий час, відправилась в Ярослав. Орієнтовний рік виготовлення зображення – 1570. Ікона мала 2 м.висоти і 1 м. ширини. З Ярослава до Львова її привезли в кінці XVI ст. та розмістили в каплиці св. Архангела Михаїла, яка була заснована на кошти Софії Ганель і могла помістити до 1 тис.осіб. В цій же каплиці знаходилась ікона св. Станіслава Костки та Розп’яття Ісуса Христа.

Після завершення будівництва храму свв. апп. Петра і Павла її, разом з іншими святинями, перенесли до костелу. Перша оздоба каплиці – 1643 р.. В різний час перед нею молились Владислав IV, Єжи Оссолінський, Ян ІІІ Собєський, Стефан Чарнецький (ці постаті проілюстровані на фресках склепіння каплиці) та багато інших. 1656 р., за участі короля Яна Казимира, папський легат П’єтро Відоні (Pietro Vidoni) привселюдно додав до Лоретанської літанії слова “Мати Божа, королево Польщі – молися за нами”. Фактично, цим самим, ця ікона стала національною святинею. Доволі цікава історія пов’язана з сімейством Яблоновських, які були знаними доброчинцями храму. Як свідчать джерела, син гетьмана Станіслава-Яна – Ян тяжко заховрів, будучи малою дитиною. Жодні лікарі немогли вилікувати його і, очевидно, всі готувались до найгіршого. Одначе, завдяки гарячим молитвам перед образом Матері Божої Утішительки, матері майбутнього канцлера Речі Посполитої – Маріанни з Казановських, дитина отримала зцілення. До слова, це чи не найперший випадок зцілення завдяки молитвам перед львівською іконою.

З приходом австрійської влади, оздоба ікони та каплиці була реквізована. Після повернення єзуїтів культ почитання цього образу був відновлений, а завдяки старанням архієпископа Францішека Піштека (пол. – Franciszek Pisztek) 1842 р. образ офіційно визнаний чудотворним. Одначе, найкращі часи, образ пережив на початку ХХ ст.. Завдяки старанням львівського архієпископа Йозефа Більчевського папа Пій Х видав декрет про коронацію ікони. 28 травня 1905 р. у присутності майже 10 тис. натовпу, цей обряд був офіційно здійснений. Роком пізніше, каплиця була грунтовно реставрована.

Найбільші випробування настали з початком Другої світової війни. В результаті бойових дій був сильно пошкоджений дах костелу. А після остаточного приходу совєтів храм був зачинений. 1946 р. ікона була вивезена до Польщі, де її розмістили в семінарській каплиці єзуїтів у Кракові.
1974 р. – Образ перенесли до парафії св. Климента Дворжака у Вроцлаві, де вона знаходиться досі. 1977 р. місцевий митрополит здійснив обряд інтронізації ікони. Завдяки своєму місцезнаходженню, образ став духовним центром робітничого руху “Солідарність”, який став вагомим чинником падіння комунізму в Польщі. Фактично досі, вона вважається покровителькою цього руху.

Сайт парафії, де знаходиться ікона – http://dworzak.jezuici.pl