Костел Богородиці Громничої (тепер церква Стрітення Господнього, вул. Винниченка, 30-а) разом з монастирем збудували для черниць кармеліток босих.
Танас НИКИФОРУК. — "Вискоий замок", 21 серпня 2008 року
Про дату його побудови (1642-1644 рр.) свідчить плита, вмурована над вхідним порталом. Автором проекту був архітектор італієць Дж. Б. Джізлені, а фундаторами - Якуб Собєський і його дружина Теофілія Данилович, батьки майбутнього короля Польщі Яна ІІІ.
Земля, на якій побудували костел, дісталася у спадок від Жолкєвських. Двір Жолкєвського перебудували на монастир.
На фасаді костелу є картуш з подвійним гербом - Яніна (Собєські) і Сас (Даниловичі). У кінці XVII ст. костел довелося реставрувати. Тоді фасад прикрасили білокам’яним декором, а в нішах встановили скульптури св. Йосифа і св. Терези (засновниці чину кармеліток), роботи королівського придворного скульптора А. Шванера (1688 р.). Фасад костелу - у формах зрілого бароко. Він розчленований пілястрами, нішами та карнизами, кути оформлені волютами. Головний вхід акцентовано двома колонами, що підтримують фриз із тригліфами. У декорі є риси більш пізніх періодів: це вазони в нішах нижнього яруса, картуші над ними, канделябри на щиті аттика.
У 1782 р. орден кармеліток був закритий австрійською владою, черниць вигнали. У 1786 р. тут був військовий склад. Пізніше костел передали католицькій семінарії, що розмістилася у монастирі.
У 1840-1842 рр. костел реставрували. У 1843 р. поставили вівтар, а зробили фресковий роспис у закристії у 1929-1931 рр. (Я. Г. Рейхан).
За радянської влади тут був склад бібколектора, потім Будинок якості.
Нині - діюча церква Стрітення Господнього.