Курс на майбутнє. Круглий стіл щодо проблем та майбутнього ісламу в Україні
Після березневих подій в Криму іслам в Україні також починає переосмислювати себе. Духовні центри та муфтіяти зіткнулись з новими реаліями життя та служіння, що змусило по-іншому поглянути на служіння. Це стосується і відносин з представниками ісламу як в інших країнах, так і в Криму. Про майбутнє ісламу, про нові виклики та гострі проблеми говорили на круглому столі в Інституті філософії ім. Сковороди у середу, 15 жовтня.
«Ми маємо перевагу зібрати всіх, окрім представників Таврійського муфтіяту на нашому експертному круглому столі, — розпочав зустріч професор та класик релігієзнавства Анатолій Колодний. – Ми прагнемо бути толерантними до всіх конфесій та описувати наявне без будь-якої особистої оцінки. Сподіваємось, що це дозволить визначити основні проблеми та шляхи розвитку ісламу в Україні».
Професор одразу окреслив кілька гострих проблем, які лежать на поверхні вже сьогодні. За його словами, всіх дуже стривожила звістка про ліквідацію «деструктивної» ісламської літератури в Криму за розпорядженням Аксьонова, що нагадує подібний закон в Росії.
Також Анатолій Миколайович розкритикував представників духовних центрів через те, що вони не заявляють про себе у публічному просторі. Натомість він підкреслив, що майже всі згадки про іслам йдуть від муфтія Ахмеда Таміма, голови ДУМУ, тому що він один займається розповсюдженням власних видань – від книг до газет та журналів. «Ви маєте входити в соціум і казати, що ви є», — підкреслив науковець.
Тему новоствореного Таврійського муфтіяту досліджувала доктор філософських наук Алла Арістова, проаналізувавши згадки про нього у ЗМІ та інших джерелах. Засновники цього муфтіяту стверджують, що він став «відродженням історичного духовного центру на базі ДУМК», при цьому буцімто вже є другим за чисельністю вірян та включає приблизно 100 громад.
За словами професорки, Таврійський муфтіят є банальним представництвом для Росії, з претензією на те, що він є «носієм істинних знань про іслам». При цьому в опозиції до нього залишається Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), в результаті чого створюються всі умови для розколу.
Цьому також сприяли і непоодинокі випадки нападів на мечеті та блокування рахунків Меджлісу, що спровокувало переслідування за релігійною ознакою. «Крим для Російської Федерації став конфліктним середовищем. Але навіть вони не чекали подібного протестного потенціалу. Все це призвело до того, що півострів став черговою гарячої точкою на мапі», — додала Арістова.
За її словами, кримська влада та представники муфтіяту намагаються створити видимість, що всі мешканці півострова підтримують дії РФ. Водночас у таких газетах, як «Кримська правда» та «Кримський час», можна легко зустріти прямі заклики до протистояння. Але все це супроводжується головною метою – якомога швидше інтегрувати Крим до Росії, а кримських мусульман приєднати до російської умми.
Разом з цим прихованим конфліктом є «протистояння» між ДУМК та православними в Криму, чому сприяла низка випадків та спланованих провокацій. І подібна ситуація вимагає не лише детального аналізу, а й правильної стратегії, щоб не призвести до гіршої стадії конфлікту.
Погляд з Криму представив імам з Сірам Аліфов, зазначивши, що загострення почалось набагато раніше, ніж цієї весни: «Для нас нічого нового не відбулось. Подібні процеси тривають вже більше 10 років і всі мали інформацію про це, в тому числі й українська влада. Нічого просто так, раптово не відбувається. Майже все представництво СБУ в Криму перейшло на бік Росії. І в цьому, безперечно, багато хто був зацікавлений».
Він переконаний, що такі процеси активно розвивались і за часів української влади на півострові. Це стосувалось і питання реєстрації релігійних громад. Наприклад, деякі організації не могли ніяк отримати дозвіл на реєстрацію, в той час коли «Хізб ут-Тахрір» була зареєстрована лише за два місяці після подачі заявки.
Імам додав, що всі спекулятивні дані використовуються ЗМІ для маніпуляції, продовжується тиск на інші напрямки ісламу та діяльність громад в цілому. «Не дуже зрозуміло, чого чекати далі. Нашу мечеть в Сімферополі обшукали, вилучили так звану «екстремістську літературу» за російськими списками. Однак, якщо є замовлення, то будь-яку літературу можна підігнати під подібну категорію», — підкреслив Аліфов.
Вихід з подібної ситуації розрізнення намагався знайти муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов. Він запропонував відновити Раду муфтіїв, де будуть зустрічатись представники різних напрямів ісламу та в мирній атмосфері обговорювати наявні проблеми. На його думку, це є нагальною потребою, зважаючи на тривожні новини з Криму. Зокрема мова йшла про зникнення двох кримських татар, одного з яких вже знайшли закатованим до смерті.
«Постраждали молоді кримські татари, які готові сказати «ні» режиму. Разом з цим відбулось захоплення мечеті, були вкрадені всі гроші звідти. Рейдерство триває далі. Основа Таврійського муфтіяту – діячі з ДУМК, які стали в опозицію до нього ще з 2011 року. І тепер вони закликають до створення воєнізованих підрозділів», — зазначив муфтій.
Ісмагілов додав, що релігійні організації по суті закликають до формування власної армії, щоб виступити проти українського війська. Це відбувається на тлі масового вилучення ісламських творів, без проведення жодної експертизи, що є першою ознакою релігійних репресій.
«Ми маємо навчитись сідати за один стіл. У всіх нас не завжди складаються стосунки, але треба обговорювати проблеми, формувати діалог. Нерідко траплялись випадки, коли поступали пропозиції перейти з одного духовного центру в інший. Найчастіше це було в Криму та Донбасі. І це все певна тенденція, яку треба пережити разом», — підсумував він.
Голова Департаменту з питань релігій та національностей Володимир Юшкевич відповів на пропозицію. Він певен, що можна буде створити робочу групу за аналогією з Радою муфтіїв, щоб туди залучити представників різних напрямів. І це могло б слугувати платформою для діалогу.
Тезу про те, що мусульмани України мають самі говорити про себе, підтримав голова президіума Київського муфтіяту Канафія Хуснутдінов. За його словами, Таврійський муфтіят був створений з чіткою метою розколу Криму і це наслідки роботи муфтія ДУМУ Ахмеда Таміма.
Подібні проблеми виникали у муфтія й тоді, коли вони намагались вирішити питання поховання, і представники КМДА відправили їх просити дозвіл на це у ДУМУ. Проте, згодом цю проблему вдалось врегулювати, пояснивши, що Ахмед Тамім не є головним муфтієм для всієї країни.
«Влада має сприймати мусульман як громадян України, а не як тих, хто приїхав звідкись. Зі свого боку ми намагаємось посилити власну роботу. Вже побачив світ перший Коран в перекладі на українську. Разом з тим хочемо запустити в роботу Київський ісламський університет, де обов’язковим буде вивчення татарської мови. Ми хочемо, щоб люди знали про іслам та не боялись його”, — підкреслив Хуснутдінов.
Покинути Луганську соборну мечеть був змушений імам Мухамед під час подій на Сході. Пізніше в неї влучив снаряд, фактично зруйнувавши будівлю. Він розповів, що був в Луганську на початку жовтня на честь свята Курбан-Байрам та помітив, що в області піднімається український дух. Люди хочуть, щоб українська влада була на місці, а в мечеть не приходили невідомі озброєні люди «познайомитись».
«Нам більше загрожує інтелектуальний тероризм, ніж фізичний. Іслам часто сприймається лише як набір традицій в одязі, їжі тощо. Але це поняття куди ширше і це важливо показати. Перш за все, іслам в Україні – це духовне виховання, моральна оцінка громадянина. І ми хочемо, щоб це розуміння поширювалось», — додав він.
Однозначно, що іслам в Україні разом з іншими релігійними організаціями гостріше відчуває сьогоднішні проблеми. Він досі лишається чимось закритим та до кінця невідомим як для експертів, так і для віруючих інших деномінацій. Але, на противагу всім викликам, духовні центри та муфтіяти починають розуміти важливість спілкування та відкритого діалогу. Нам лишається тільки чекати, коли іслам в Україні перегорне нову сторінку та стане більш доступним, зрозумілим та відкритим для всіх. Додамо, що незабаром планується проведення низки експертних зустрічей з мусульманами для більш детального опрацювання існуючих проблем.
Побувала і занотувала Тетяна Калениченко-Мухоморова
