Страсний тиждень (Великий тиждень) або Седмиця — це останній тиждень Великого посту перед днем Воскресіння Христового. Він є надзвичайно важливим, адже наповнений багатьма подіями, які мають глибинні символи та значення.
Про особливість Лазаревої Суботи – розповідає о. Василь Рудейко, доцент кафедри літургійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Читання зі Святого Письма (Євангеліє від Йоана 11, 39-44):
Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!». Ісус запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.» Заплакав Ісус. «Відкотіть камінь», звелів Ісус. … Відкотили, отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене! Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав». А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!». І мертвий вийшов із зав'язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв'яжіть його і пустіть, нехай ходить».
Молитва:
Передвідаючи все яко Творець,промовив єси у Витанії учням Своїм: «Друг наш Лазар заснув днесь». І, знаючи відповідь, запитав єси: «Де поклали ви його?». І Отцеві помолився, просльозившись, як людина. Тим-то й кликнувши того, кого любив, воскресив єси з Аду, Господи, чотириденного Лазаря. Через те взиваємо до Тебе: «Прийми, Христе Боже, тих, що наважуються хвалу Тобі приносити, й удостой усіх слави Твоєї!».