Леся Коваленко: "У майбутньому хочемо зробити Суспільні дні УГКЦ всецерковними"

7 листопада вчетверте стартували Суспільні дні УГКЦ. Цьогоріч вони відбуватимуться в шести різних містах та включатимуть духовні, наукові, мистецькі заходи, об’єднані однією темою "На початку було Слово: комунікація у ХХІ столітті". Про особливості цьогорічних Суспільних днів, про плани та очікування розповідає голова Комісії «Справедливість і мир» УГКЦ д-р Леся КОВАЛЕНКО.

— Чому саме Київ, Житомир, Харків, Одеса, Херсон, Кіровоград і Луцьк? У чому схожості та відмінності програми у цих містах?

— У Києві, Одесі та Кіровограді Суспільні дні пройдуть вже втретє. У Харкові – вдруге, у Житомирі, Херсоні та Луцьку – вперше.

Спочатку ми вважали, що треба почати «ворушити» Київ, адже нас (греко-католиків) там багато, існує інфраструктура, зв’язки з журналістами і політиками. Саме там соціальні теми можуть не просто обговорюватися, але й вирішуватися. Пізніше з’явилася ідея провести також локальні обговорення в інших містах. Приклад Одеси і Кіровограда був дуже вдалим.

Необхідні умови для проведення Суспільних днів - бажання громади, благословення місцевого владики і спроможність організувати програму. Наше завдання лише сприяти проведенню: досвідом, експертами та фінансово. За програму на місці відповідає місцевий координатор і місцева спільнота. Ми просимо лише враховувати три елементи: час на екуменічну молитву, час на обговорення і обмін досвідом та час на конкретну добру дію (візити до тюрем, дитячих будинків, спеціалізованих лікарень тощо).

Тому програми у містах різні. У Києві серед іншого – Літургія з сурдоперекладом, вулична виставка, семінар у НауКМА, тематичні духовні зустрічі на 3 парафіях. У Житомирі – зустріч з Блаженнішим Любомиром (Гузарем). У Одесі – презентація програм комісії душпастирства осіб з вадами слуху. Найнасиченіша цьогоріч програма, мабуть, у Харкові.

— Чим цьогорічні суспільні дні відрізняються від попередніх?

— Ми спробували кілька новинок – разом з Департаментом інформації УГКЦ організували конкурс парафіяльних ЗМІ «Інформаційне обличчя парафії» (детальніше про конкурс), а також встановили у парку Шевченка в Києві виставку «Очима бідних», яка складається з репродукцій картин, копій фото і фото скульптур митців 32 європейських країн, а також з цитат із творів Отців Церкви, присвячених бідності і багатству. Картини, фото та скульптури були вперше представлені у Європарламенті у Страсбургу (у 2009 році) Конференцією європейських комісій «Справедливість і мир» (до якої входить і комісія УГКЦ «Справедливість і мир»).

— Чому обрана тема комунікації, який саме аспект є ключовим для Суспільних днів?

— Тему комунікації дуже часто зводять виключно до обговорення ефективності тих чи інших засобів комунікації. Нашою метою є привернути увагу до глибшого – для чого, про що і як ми спілкуємося? Ми хочемо обговорити і показати різні аспекти комунікації – особи з Богом, міжособистісну, міжрелігійну, Церкви та держави. Сподіваємося продискутувати основні проблемні місця і знайти можливі розв’язки. У богословському аспекті теми цього року ми зосередилися на біблійному вимірі. Один з почесних гостей цьогорічних Суспільних днів о. Рафаїл Турконяк – професор Острозької академії, Лаурет Шевченківської премії – розкаже про українські переклади Біблії: існуючі та перспективні. Інший почесний гість – Мирослав Маринович проаналізує проблеми донесення до суспільства моральних імперативів.

— Що об’єднує усі події - мистецькі, наукові, пасторальні?

— Лейтмотивом IV Cуспільних днів про комунікацію обрано знаний Євангельський уривок: «На початку було Слово». Бог говорить до людини. Слово Боже є між нами. Чи зауважуємо ми це поміж шумом різноманітних новин, шоу, реклам тощо? Як відповідаємо на покликання, наприклад: журналіста? Як Церкві сповняти свою місію і не втратити свою суть в інформаційному ХХІ столітті?

Варто підкреслити позитиви інформаційного суспільства – ріст свободи і усвідомлення, можливість доступу до інформації та знання, зміна стилю праці на більш індивідуальний, «домашній», можливість необмеженого спілкування тощо. Але також ми бажаємо обговорити небезпеки – маніпуляцію свідомістю, мозаїчність мислення, втрату критеріїв та межі (скажімо, робочі години в офісі були чітко окреслені, а тепер працедавець може вимагати результату «з дому» будь-коли) і т.д.

Більшість подій Днів – «інтердисциплінарні». Вулична виставка – це не лише мистецький захід, а радше соціально зорієнтована акція, так само сурдопереклад Літургії та душпастирські зустрічі також не є суто пасторальними подіями. Круглі столи та дебати розглядаємо як нагоду для представлення позиції, обміну досвідом, можливості спільного «мізкування».

Суспільні дні об’єднують різні категорії осіб: парафіян, духовенство, експертів, як греко-католиків так і представників інших конфесій і віросповідань. Приємно, що парафії стають все більш активними.

— Які є очікування щодо цьогорічних Днів та плани на майбутні?

— Дещо вже перевищило попередні плани. Наприклад, рішення журі проводити конкурс парафіяльних ЗМІ щорічно стало приємною несподіванкою. Очікуємо надихнути журналістів і працівників засобів комунікації на подальші зустрічі і створення стратегії розвитку церковних ЗМІ.

Наступного року ми обрали тему: «Гідність особи як фундамент громадянського суспільства». Хочемо окрему увагу приділити обговоренню тих осередків, які є ключовими для утвердження гідності особи: сім’я, школа, медицина, військо, влада та інші. Тому запрошуємо заангажовуватися до проведення Днів інші відділи, комісії та організації. На наступні роки мріємо про організацію справді всецерковного Суспільного тижня УГКЦ, адже багато тем (скажімо, між глобалізацією та локалізацією, чи екологічна відповідальність християн) є спільними для всіх континентів, де є наші вірні.

Підготувала Мар'яна Карапінка