1 листопада – Задушний день, день поминання тих, хто відійшов у вічність. Приходимо на цвинтарі, кладемо квіти на могили й запалюємо свічки та лампади, які продовжують палахкотіти вже тоді, як на землю опускається темрява.
1 листопада – Задушний день, день поминання тих, хто відійшов у вічність. Приходимо на цвинтарі, кладемо квіти на могили й запалюємо свічки та лампади, які продовжують палахкотіти вже тоді, як на землю опускається темрява. В ніч на сьогодні львівські кладовища – це направду фантастичне видовище, яке навіює спокій і умиротворення. І традиція ця споконвічна. "То якраз сталося на Задушний день. Цілий Личаківський цвинтар був освітлений – світло аж било, так було ясно", - згадував ніч з 1 на 2 листопада 1918 року Микола Колесса у одному зі своїх найкращих інтерв'ю.
Наш фотокореспондент зазняв нинішньої ночі кілька кадрів на Личакові, де люди відвідують не лише свої родинні поховання, а й могили видатних львів'ян: Івана Франка, Євгена Петрушевича, Соломії Крушельницької, Володимира Івасюка... Несуть свічки і до могил героїв Небесної Сотні та воїнів, полеглих на сході України...