Львів відвідав Предстоятель Православної Церкви Фінляндії
Про це повідомляє пресслужба ЛМР.
Відразу після прибуття до Львова Архиєпископ Елія поклав квіти до могил українських воїнів на Полі Почесних поховань та помолився за упокій їх душ.
За круглим столом у Білій залі Ратуші Предстоятель Фінської Церкви розповів про свої враження від візиту в Україну та обмінявся думками з представниками Львівської ради Церков.
«В Україні я вперше. Ця подорож допомогла мені краще зрозуміти що відбувається», — сказав Предстоятель Православної Церкви Фінляндії. — «Одна справа, бути вдома і читати новини, інша — приїхати сюди та побачити на власні очі».
Високопреосвященніший Елія розповів як він став свідком атаки російських дронів.
«Вчора в Бучі після обіду ми почули звук мопеда. Це був дрон, який летів над нашими головами. Пізніше ми побачили влучання і дим. Також ми чули в Києві звуки повітряної тривоги. Але все дещиця з того, що переживають українці щодня всі ці роки. І нам дуже шкода, що все це відбувається з вами».
«Неможливо збагнути як ця війна взагалі сталася. Навіщо?», — запитує Архиєпископ Елія. «У Фінляндії ми мали подібний досвід. Ви знаєте, що в часи Другої світової війни Росія захопила Карелію — частину нашої країни. І пів мільйона людей стали біженцями, які вимушено переселилися з окупованих земель на територію сучасної Фінляндії. Такими біженцями стали також і родини мого батька і матері. І тепер Росія знову веде війну проти Фінляндії, але поки що тільки пропагандистську. Вони кажуть, що ми нацисти, і висувають божевільні звинувачення, що Фінляндія одного дня нападе на Росію. І все це величезна брехня».
«Путін не хотів, щоб Україна вступила в НАТО, але туди вступила і Фінляндія, і Швеція. І звісно ж ми бажаємо, щоби Україна була частиною і ЄС, і НАТО. І в цьому напрямку слід рухатись».
«Також вчора в Бучі ми бачили надгробки з іменами людей, хоча вони не поховані там. А сьогодні, у Львові ми бачили могили людей, які віддали своє життя за свободу цієї країни. Повертаючись додому ми розкажемо нашим співгромадянам усі ці історії. І як представники релігійних спільнот ми боремося не зброєю, а молитвою. Ми постійно молилися за Україну і будемо продовжувати робити це в майбутньому. Православна Церква Фінляндії ще на початку повномасштабного вторгнення зайняла дуже чітку позицію, ставши однією з перших релігійних спільнот яка засудила цю агресію».
«У Фінляндії зараз мешкає приблизно 75 тисяч українських біженців. І ми намагаємось дбати про них незалежно від їхньої релігійної приналежності. Ми працюємо з українцями і для українців, ми плачемо разом з Вами. Ми також радіємо з Вами. І ми з вами навіки-віків».
«Один з видів брехні, яку Росія розповсюджує є та, що в Україні нема релігійної свободи. Але коли ми були в Києві ми також познайомилися з представниками різних Церков. І я пересвідчився, що Росія поширює неправду. А у Львові я бачу це ще чіткіше: є не лише релігійна свобода, але й діалог поміж представниками і різних християнських конфесій, і нехристиянських релігій».
«Щоб не сказати, що у світі божевільна ситуація, краще скажу, що вона турбулентна. Росія намагається розділяти людей, розколювати релігійні спільноти, щоб створити якнайбільше проблем. Те, що ми всі за одним столом, маємо діалог і дивимось в очі один одному, дає мені багато надії».
Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ Володимир (Груца) у відповідь на слова Архиєпископа Елії сказав наступне:
«Кожен візит з‑за кордону до нас, є знаком солідарності. Справді є багато пропаганди, і на війні правда також стає жертвою. Наші храми, спільноти, церкви у цей час справді стали соціальними центрами. Але еклесіологія Церкви глибша: Церква має глибші скарби, це — духовність. А мудрі люди завжди знайдуть спільний пункт дотику. І наша дуже важлива місія — багато молитися. Ми маємо у Львові багато молитовних заходів, які організовує також наша влада — нас кличуть і ми молимося. І наступна річ, ми всі є зранені, травмовані. Наша Церква розпрацювала програму зі зцілення ран війни. І ми готові тією програмою всім без винятку послужити. Ми почали з наших священників, бо вони теж є травмовані. А вони пізніше йдуть в громади і діляться тим досвідом».
«Коли почалася гаряча фаза війни, для нас було важливим, щоби всі священники залишилися в громадах. Бо ми всі люди, і хтось, можливо, мав спокусу виїхати за кордон. І нам це вдалося. Також ми змогли зберегти працівників нашої курії архиєпархії. Бо в Церкві є служіння, це не просто робота».
Своєю чергою Митрополит Львівський ПЦУ Макарій (Малетич) відзначив, що українцям приємно те, що Глава Православної церкви Фінляндії зустрівся з Блаженнішим Епіфанієм і молився разом з ним. Також владика Макарій розповів митрополиту Елію і всім присутнім як українці свого часу несли світло Христової віри в Московію. Зокрема, він нагадав приклад святителя Димитрія Ростовського, який був вражений катастрофічно низьким освітнім рівнем московитів і тим, що, навіть, поміж духовенства та його дітей не було розуміння, що таке Пресвята Євхаристія і як її треба належно вшановувати.
«А сьогодні Російська Церква вихваляється своєю канонічністю і розповідає нам українцям, що ми якісь не такі. Росіяни брешуть не лише про сьогодення, але й перекручують історію і те, що було написано у святих книгах», — підкреслив митрополит Макарій.
Львівсько-Сокальську єпархію ПЦУ на зустрічі представляли отець-канцлер Володимир Бачинський і о. Михайло Сивак — в.о. ректора Львівської православної богословської академії і ключар Свято-Покровського кафедрального собору.
О. Володимир Бачинський сказав наступне: «Напевне найбільшим викликом для нас сьогодні є те, що попри постійний стан стресу, який ми переживаємо, нам треба достукатися до душі і серця віруючої людини, щоби ту душу зберегти. Бо попри те, що у час війни Церква робить те, що не завжди їй притаманно, найголовніше — це все-таки боротися за спасіння безсмертної людської душі для життя вічного.
Завжди хочеться, щоби для наших людей, які опинилися за межами нашої держави, знаходилися добрі серця, які не піддавалися б російській брехні, що атакує всю Європу, не тільки Україну. Щоб вони відчували себе за межами України не залишеними. І європейська цивілізація на ділі була більш рішучою, щоб захистити, допомогти і не піддаватися на провокації, бо чуємо як в тій чи іншій країні українці, які туди вимушено переїхали, отримують якусь зневагу, або ж їм вказують на двері. Ми ніколи не прагнули нічого чужого: ні в церковному житті, ні в державотворчому, а хочемо мирно жити на своїй Богом даній землі, і, щоб від нас цього права ніхто не забирав. Маючи єдність, яка панує у нас поміж різними конфесіями, я впевнений, що ми прийдемо до перемоги для України».
Своїми думками і досвідом також поділилися представники Римсько-Католицької і протестантських церков, священник Вірменської Апостольської Церкви, а також імам та рабин. Атмосфера спілкування була дуже теплою та щирою.
Архиєпископ Елія також зустрівся з міським головою Львова Андрієм Садовим, який розповів гостю про те як Львів живе в часи повномасштабної війни.
Цього ж дня Архиєпископ Елія відвідав реабілітаційний центр UNBROKEN та помолився в Успенській церкві на вул. Руській.
У суботу Архиєпископ Елія відвідає Митрополита Львівського і Сокальського ПЦУ Димитрія (Рудюка).
Предстоятеля Фінської Православної Церкви супроводжують секретар його канцелярії Єлисей Хейккіля декан парафії м. Йоенсуу Олександр Рощенко.
З 1923 року Православна Церква Фінляндії входить у склад Вселенського Константинопольського Патріархату як автономна або самоврядна Церква. Главою Патріархії є Вселенський Патріарх Варфоломій I, який обійняв посаду в 1991 році.
Церква складається з трьох єпархій: єпархія Гельсінкі, єпархія Куопіо і Карелії та єпархія Оулу.
