М

Маґрiб (maghrib) – «захід сонця», а також молитва у цей час (див. салят). Див. також Додаток.

Мазгaб (мadhhab) – «шлях», «вчення». Загалом означає релігійно-правову школу. У сунітському ісламі, наприклад, існує чотири найважливіших мазгаби:

• Ханафітський (від імені Абу Ханіфи ібн Ну’мана, 699-767 рр.), послідовники – ханафіти.
• Малікітський (від імені Анаса бін Маліка, 713-795 рр.) , послідовники – малікіти.
• Шафіїтський (від імені Мухаммада бін Ідріса аш-Шафі’ї, 767-820 рр.), послідовники – шафіїти.
• Ханбалітський (від імені Ахмада ібн Ханбала, 780-855 рр.), послідовники – ханбаліти.
• Головний мазгаб шиїтів-двунадесятників – джафаритський (від імені Джа’фара ас-Садика, 702-765 рр.), послідовники – джафарити.

Масджiд {мечеть} (masjid) – «місце, де здійснюють поклони», тобто споруда, призначена для колективної молитви. Масджід аль-Харам – «Заборонена мечеть» у Мецці.

Манaра {мінарет} (manarah) – «маяк», башта коло мечеті, з якої му’аззін (див.) виголошує азан (див.).

Мадраса {тюрк. медресе} (madrasah) – «місце, де вчаться», ісламська релігійна школа.

Мінбaр (minbar) – «кафедра», місце у мечеті, де імам виступає із проповіддю (див. хутба).

Му’аззiн {муедзін} – особа, яка виголошує азан (див.).

Мударрiс (mudarris) – вчитель у мадрасі (див.).

Муджaгід (mujahid) – «той, хто докладає зусиль», «борець», той, хто приймає участь у джігаді (див.). У суфізмі (див.) може слугувати для позначення містика, який став на шлях боротьби проти власних пристрастей.

Муджтaгід (mujtahid) – релігійний вчений, який здійснює іджтігад (див.).

Мурiд (murid) – «той, хто прагне», учень шейха (див.) в суфізмі (див.).

Муфтій (mufti) – особа, яка має право авторитетної відповіді (див. фатва) на релігійно-правовий запит.

Мухаммад (Muhammad) – «той, кого прославляють», останній посланець Божий, Печатка пророків. Народився 570/571 року н.е., помер 632 р. Через Мухаммада Бог дає в одкровенні Коран. Життєпис Пророка – сіра – є зразком наслідування для кожного мусульманина.