Бути щирим у стосунках, вірним покликанню, мудрим у прийнятті доленосних рішень і не боятися поразок — це лише короткий перелік духовних настанов, які прозвучали для молоді Української Церкви християн віри євангельської (УЦХВЄ) під час ХХ ювілейного фестивалю Малинфест-2017.
Бути щирим у стосунках, вірним покликанню, мудрим у прийнятті доленосних рішень і не боятися поразок — це лише короткий перелік духовних настанов, які прозвучали для молоді Української Церкви християн віри євангельської (УЦХВЄ) під час ХХ ювілейного фестивалю Малинфест-2017.
Цього року наметове містечко у таборі “Юність” поблизу міста Малина, що на Житомирщині, з 5 по 13 липня об`єднало близько 5 тисяч учасників. Переважно це була молодь з України, але також були гості з Білорусі, Польщі, США, Росії та Естонії, Нідерландів, Німеччини та Південної Кореї.
“Перемініться відновою вашого розуму” — таким є біблійне гасло ювілейного християнського фестивалю, приуроченого до відзначення 500-річчя Реформації. У програмі — богослужіння, навчальні лекції, дискусії, тематичні секції, круглі столи, тренінги, майстер-класи, а також творчі та спортивні заходи. Під час фестивалю представники соціальних, благодійних, місійних проектів та організацій, які діють в Церкві, поділилися своїм досвідом у втіленні ідей.
“Молоді хлопці та дівчата змогли почути досвід переможного життя з Богом від українських та закордонних священнослужителів. Молоде покоління має великий потенціал. Якщо направити його в правильне русло, ці юнаки та дівчата зможуть зробити багато позитивних змін у суспільстві. Тому наше завдання — показати їм орієнтир, навчити їх бути слухняними дітьми, добрими християнами та громадянами України”, — зауважив голова оргкомітету, відповідальний за молодіжне служіння УЦХВЄ, пастор Богдан Левицький.
Цього року фестиваль поповнився новим служінням — група молоді з Львівщини організувала сурдопереклад для нечуючих людей. Координатор служіння Дарія Огуля та Надія Косік хочуть, щоб ці люди не залишалися поза увагою церкви: “Коли ти вивчив мову жестів і говориш з нечуючими людьми мовою, яку вони розуміють, — це вже великий прояв Божої любові до них”.
Серед служителів та поважних гостей фестивалю — надзвичайний та повноважний посол Південної Кореї в Україні Лі Янг Гу, пастор з Німеччини Лео Франк, місіонер-євангелист Ноллан Еміль Віндхольц, національний директор служіння для студентів (США) Мартін Скотт, директор Східноєвропейського лідерського форуму Ярослав Лукасик, координатор національної ініціативи «Місія в професії» Денис Гореньков, служителі міжнародної організації «Місія Євразія» Костянтин Тетерятников і Андрій Мелешко, відповідальний за відділ освіти УЦХВЄ Віктор Вознюк, пастор-євангелист Ростислав Мурах, служителі з християнської місії “Голос надії”.
За словами надзвичайного та повноважного посла Південної Кореї Лі Янга Гу, Україна та Корея мають спільні завдання та виклики, подолати які можна лише зміцнюючись у вірі. “В Україні чудові, щирі християни. Вірю, що Господь прославить Корею та Україну у різних сферах, а через них - і весь континент. Цей фестиваль має велику історію, і це додає впевненості його учасникам. Бажаю вам і далі зміцнятися у вірі”, — зазначив він.
Національний директор служіння для студентів Мартін Скотт розповів про євангелізацію у студентських містечках Америки: “Іноді треба ризикувати, щоб служити в кемпусі, не боятися молитися за інших. Зараз ми засновуємо студентські служіння у Пакистані і Киргизстані. Для цього найперш треба мати відвагу — це здатність встояти, навіть коли є страх, відчути поклик від Бога, сповнитися Його силою через молитву і навчання. Вірю, що скоро відбудеться велике пробудження серед студентів у всьому світі. Бог використовує молодих людей для поширення Слова Божого. Студенти України, чи готові ви сказати: Ось я, використовуй мене?”.
"Справжність, посвячення і помазання — три важливі речі, які провляються у кризові моменти життя, захоплюють інших і викликають ревність", - наголосив місіонер з Криму Павло Федорук. “Євреї могли ревнувати апостола Павла до язичників, яким він пішов служити. Бог, який має милувати і любити тільки їх, спасає інших. Ми живемо у час, коли багато фальші, яка проявляється особливо під час кризи. Як ти виглядаєш під час спокус? Чи викликає твоя віра ревність і захоплення у тих, хто за тобою спостерігає? Твоя справжність — це те, що викликає ревність у людей, які не вірять в Бога, і ніщо так їх не відштовхує, як відсутність цієї якості. Хочеш жити життям, яким захоплюються інші, — будь справжнім. Ми багато фальшивимо у своїх піснях, співаємо, що підемо, куди б Бог не сказав, але це тільки слова. Наскільки ти справжній, можна перевірити у критичні моменти життя. Будь чесним, не лицемір, не показуй, що все класно, коли це не так. Зовнішня набожність без внутрішнього змісту не має ніякого сенсу. Ви маєте високу планку посвячення Богу. Неглибоке християнство не викликає ревності і поваги. Без цілковитого посвячення Богу не можна отримати Боже помазання для служіння. Помазання — це Божа присутність, яку люди відчуватимуть, зустрічаючись з вами. За це іноді треба заплатити ціну — відмовитися від своїх бажань, потерпіти втрати заради Бога”.
Молодіжний керівник церкви “Нове життя”, координатор Асоціації євангельських студентів Іван Білик продовжив тему про посвячення Богу. За його словами, покликання від Бога не завжди легко розпізнати, і не всі готові йти за своїм покликом, особливо, коли на шляху трапляються перешкоди, або коли треба відмовлятися від речей, до яких прикіпіло серце: “Щоб отримати повне благословіння, віддай свого ідола, віддай те, до чого ти прив`язався. Ви нічого не втратите, а лише надбаєте вдвічі більше”.
Єпископ Тернопольської області Віталій Яцюк у своїй проповіді звернув увагу на те, що видимі перемоги не завжди є перемогами, а видимі поразки не завжди є поразками. Світське і християнське розуміння цих понять доволі часто відрізняється: “Місіонери жертвуть своїм життям заради Бога у той час, коли їхні однолітки успішно будують кар`єру. Для певних людей життя місіонерів може виглядати поразкою, хоча вони є переможцями в дусі. Ми всі ведемо двобій з нашими противниками — власними пожадливостями, гріхом і підступами лукавого. Радіти можна тоді, коли ти перемагаєш сильнішого суперника, а не слабшого. Перемогти слабшого суперника в бізнесі — це самообман. Йди туди, де сильніші, кращі і позмагайся там у добрих змінах”.
Служитель нагадав слова з Лк. 16:15: “...ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо те, що високе у людей, то є мерзотою перед Богом”. "Перемоги і поразки взаємопов`язані. Буває так, що поразка обертається перемогою і навпаки. Коли перемога у певній життєвій сфері привела до гордості — це вже поразка. Пам`ятаймо, що наші перемоги можутть мати згубні наслідки, а поразки загартувати характер”, — додав Віталій Яцюк.
Відповідальний за відділ освіти УЦХВЄ Віктор Вознюк розповів про етапи духовної віднови. “Не звикайте до Божої благодаті. Коли ми звикаємо, ми не пильнуємо межі між дозволеним і гріхом”, — закликав він. Служитель перелічив кілька ознак людини, яка не обновилася духом і розумом, згідно з Євангелієм: живе фантазіями, безвідповідальна, ігнорує наслідками гріха, не дотримується дисципліни, перебуває у хронічній депресії і залежності від гріха, має спотворений погляд на ціннісні дилеми.
За словами Віктора Вознюка, віднова розуму не є шаблонною — у кожного своя дорога, єдиною спільною рисою є те, що духовне відновлення — це не моментальна переміна, а процес. “Що нам може перешкоджати у відновленні? Це думка про незмінність розуму, проблема мрійництва, планування життя на основі пожадливостей, хаос від соцмереж, проблема ліні, гордість та самовпевненість. Кроки до духовного відновлення можна зобразити у вигляді так званого трикутника: правильна інформація, правильне оточення і правильні рішення. По-перше, щоб зростати, ви маєте перебувати в церкві, а не в ізоляції. По-друге, треба мати позитивне мислення, не зіпсоване негативним наріканням. По-третє, ви повинні вміти дати правильну оцінку своїм діям і чітко розрязняти, де правда, а де — омана”.
Пастор-євангелист Ростислав Мурах у своїй проповіді наголошував на важливості дарів Святого Духа, які підсилюють служіння: “Де черпати внутрішню силу служити і як сучасній християнській молоді вдається зберегти чистоту, віру і святість? Люди, які посвятили себе Богу, “скуштували смак Неба”, а це означає відчути Божу благодать, бути в Його служінні і пережити хрещення Святим Духом з ознакою інших мов. Хто хрещений Духом Святим, той пережив і сповнення Духом Святим. Молитва Духом є сильнішю за молитву розуму. Інколи нам настільки тяжко, що ми не можемо висловити зрозумілою мовою, що ми переживаємо, але Дух заступається за нас. Молитва Духу виражає найсокровенніше. Наскільки ми керуємося Духом Святим, видно за плодами нашого життя. Після сповнення Духом Святим кожна людина переживає духовне оновлення. Вона живе свято, бо хоче знову пережити це сповнення, яке неможливо ні з чим зрівняти”.
Бог не покинув Україну у цей складний час, Він влаштовує наші долі - переконаний служитель і один із найбільших підприємців Києва Андрій Мартинов. “Ті, хто є духовними людьми, бачать зміни. Ви — Божа Церква і Божий народ. Бог нам неодноразово доводить, що він сьогодні з нами. Не впускайте світські цінності у свої серця, інакше ви не зможете почути Бога, не зможете жертвувати і відкликатися на Його заклик. Не треба вихвалятися своїми досягненнями. Дивіться на Христа, який має тисячу досягнень, але не хизується ними”.
Твою повагу до Бога можна визначити за тим, як ти витрачаєш свій час і кошти, зауважив єпископ Харківської області Сергій Циганков: “Якщо ти багато часу приділяєш на те, як заробити кошти і мало часу на молитву, це визначає, які цінності мають для тебе першочергове значення. Проаналізуй, з яким серцем ти жертвуєш. Якщо даєш хліб з сумним серцем, це не матиме ніякого значення — ти втратив і кошти, і Божі нагороди”.
Про роботу як про місце служіння і поклоніння Богу говорив відповідальний за молодіжне служіння з Дніпропетровської області Тарас Герасимчук. “І хоч би що ви робили, робіть це від усього серця. Працюйте так, як ніби для Господа, а не для людей. Пам`ятайте, що від Господа ви дістанете вашу частку у спадок як винагороду” (Кол. 3:23-24). Опираючись на біблійні слова, служитель звернув увагу, що і місце працевлаштування може стати особливим Божим покликанням: “Йосиф став другою людиною у Єгипті після фараона. Його доля була нелегкою — перш ніж зайняти високий чин, він пережив зраду, підставу і в`язницю, але всюди був вірним Богу. Успішні і кмітливі люди завжди будуть в оточенні великих. Цінуйте свою роботу, бо це Божий дар. Проповідуйте Євангеліє не лише словом, але і якісним виконанням своїх обов`язків. Ви не просто прибиральниця, ви — місіонер-прибиральниця. Ваша робота — це прекрасна платформа для надприродньої дії Бога”.
У сучасному світі християнину нелегко проповідувати, його можуть не сприймати і називати консерватором, зазначив головний пастор церкви Івано-Франківська Юрій Веремій. “Лукавий намагається придушити Церкву соромом і страхом. Але Господь покликав нас бути сіллю і світлом. Ми повинні поширювати правду Божу в усій силі. А це не зажди модно, бо світ диктує свої правила мови й одягу, поведінки. Коли ти кажеш гріху “ні”, з тебе сміються. Коли ти розповідаєш про чистоту до шлюбу, тебе не розуміють і не приймають. Якщо людина сама не захоче духовного оновлення, її ніхто не перемінить. Як важливо прийняти істину, коли Бог відкриває її. Я заохочую говорити про особистий вибір жити чистим життям і не соромитися цього”. Служитель назвав дві проблеми, які трапляються серед християн — матеріалізм і владолюбство. Ми іноді настільки дбаємо про власний добробут, що не маємо часу допомогти ближньому, пояснив він: “Усе матеріальне — дочасне, духовне — вічне. Спішіть зробити те, до чого вас покликав Бог. Що б не сталося, будьте вірними до смерті. Щоб зберегти віру до кінця, треба мати християнську мужність. Краще з Христом пливти в час шторму ніж без Христа - по тихій воді”.
"У вашому житті немає випадковостей, Бог продумав усе від початку до кінця", - наставляв молодь пастор з Німеччини Лео Франк. Він розповів життєву історію Апостола Павла, який почав своє служіння у 42 роки. Написав 6 послань, здійснив 3 мандрівки. Роки до початку його служіння були підготовкою, так званим фундаментом. Він був громадянином Тарсу, вивчав грецьку культуру, філософію, знав юдейську та грецьку мови. Його виховував начальник синедріону Гамаліїл. “Проаналізуй, де ти народився, які у тебе здібності і таланти, яка твоя професія, які контакти ти маєш. Так ти можеш розпізнати своє покликання. Слухай Бога, куди Він тебе поведе. Не буває втраченого часу. Хтось скаже, що Мойсей даремно чекав 40 років, щоб вивести народ з пустелі. Але це був час їхнього очищення і звільнення від рабської ментальності Єгипту. Не біжи поперед Бога, не спіши критикувати інших, але зрозумій, до чого тебе особисто готує Господь. Бог знайде тебе, де б ти не був, як знайшов Давида, Гедеона, Івана Хрестителя”, — закликав Лео Франк.
Він нагадав також історію Мартіна Лютера. Його батько хотів, щоб син був юристом, але після 2 місяців навчання Мартін вирішив бути монахом. Почав вивчати теологію, став доктором богословя. “По суті, він пішов проти волі свого батька. Іноді у покликанні треба робити нестандартні кроки. У Мартіна і Павла була одна схожа якість — заради Бога вони були готові пожертвувати своїми досягненнями”, — додав служитель.
Особливим гостем фестивалю був пастор з Мар`їнки Олександр Хомченко, який свого часу провів 4 доби в полоні терористів. За вірність і лояльність до України його піддавали фізичним туртурам і тричі виводили на розстріл. 2014 року він був одним з організаторів Молитовного Майдану. “Ми молилися у той час, коли місто було переповнене військовою технікою. Наш молитовний намет чотири рази розбивали. Я постійно йшов туди, як на Голгофу. Вдень вивозив людей з Донбасу, а увечері йшов на Майдан. Як важливо не йти на компроміс зі своєю совістю і залишитися вірним. Богу потрібні вірні люди, а не тільки талановиті”.
“Почни діяти - і Бог примножить твій плід. Кожен з нас є камінчиком у будівлі великої церкви. Важливо зайняти своє місце і займатися тим, до чого ви покликані, тоді будете щасливі”, — порадив учасникам фестивалю служитель Віталій Безкровний.
Як він наголосив, треба уникати лжесмирення, применшуючи свої дари і таланти: “Ви наділені чудесними дарами від Бога. Не відмовляйся від того, що пропонує тобі Бог. Що раніше ти почнеш Йому служити, то більше плоду принесеш”.
На фестивалі також побував депутат Верховної Ради Павло Унгурян. Він говорив про секуляризм, який охопив багато європейських країн, і якому треба протистояти на державному рівні: “Реформація починається з серця. Церква Божа здатна реформувати Україну, запорукою чого є близькі стосунки з Богом. Як сьогодні ми маємо безвізовий режим з Європою, так повинні і мати безвізових місіонерів. Народ, який знає Бога, зміцніє і буде діяти”.
Єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко наголосив, що добрі переміни починаються з покаяння: “Не будьмо просто прихожанами, а будьмо людьми віри. Ми маємо джерело, якого не має світ. Бережімо те, що дав нам Господь. Обновитися розумом означає зміну певних мислиннєвих установок, негативних стереотипів. Не гордіться, але думайте про себе скромно, будьте простими, а не високомірними. Ваші таланти дані не для піднесення над іншими, але для служіння. Будьте щирими і бережіть себе від подвійних стандартів. Вірю, що покоління, яке загартовується в Слові і Дусі, стане ефективним каналом змін”.
Серед учасників фестивалю більшість вже не вперше в Малині, проте кожного разу вони їдуть додому з великим натхненням. Особливо ж вражені ті, хто побував тут вперше.
Артем Левківський з Київщини раніше приїздив на фестиваль лише на 2-3 дні і тільки цього року — на весь тиждень: “Цей час співпадає з періодом, коли я прагну духовного оновлення. Усі ці служіння є ідейним продовженням семінарів, які я раніше відвідував. Думаю, це Божий план, щоб у мене сформувався цілісний християнський світогляд, а не окремі його пазлики”.
“Мої очікування виправдалися на 100%, навіть перевершилися. Я вже ввосьме в Малині. Кожного разу я відчуваю духовне піднесення і зростання. Щороку приїздять досвідчені служителі, і я багато відповідей отримую під час їхніх семінарів. Для мене це чудовий час, про який я ще ніразу не жалкував”, — ділиться враженнями Назар Савчук з с. Оженино Рівненської області.
Павло Федорченко зі Львова каже, що вже втретє в Малині, і кожний новий приїзд для нього є духовним трампліном, новою сходинкою у стосунках з Богом. Саме після фестивалю 2011 року він навернувся до Бога і почав ходити до церкви: “Малинфест — це духовна подія року. Цього чекаємо цілий рік, щоб відпочити фізично і духовно. Тут багато знайомств, багато людей, з якими ти можеш славити Бога і вчитися від них”.
Катерина Вербицька з Рівненщини захоплена сімейною атмосферою фестивалю: “Тут я відчуваю згуртованість і дружність. Під час ранкових служінь і духовних семінарів я отримала відповіді на життєві питання. Також поглибила свої знання про історичні аспекти християнства”.