Медальйон Божої Матері Луцької поповнив скарби Музею волинської ікони

17.01.2023, 08:50
Культура
Медальйон Божої Матері Луцької поповнив скарби Музею волинської ікони - фото 1
В останні дні 2022 р. експозиція Музею волинської ікони поповнилася: рівненський колекціонер Руслан Міненко передав медальйон із зображенням Матері Божої Луцької.

Джерело: CREDO

Медальйон має форму листка, виготовлений із мідного сплаву. На аверсі вміщено зображення Богородиці з Дитям, навколо нього напис: «Чудотворна ікона Пресвятої Діви Марії в Луцьку».

На реверсі: «Свята Маріє, Мати Божа, молися за нас».

Медальйони із зображенням Божої Матері Луцької стали виготовляти фактично одразу після коронації ікони в 1749 р. Подарований музеєві екземпляр — пізніший, датується ХІХ століттям.

У Музеї волинської ікони зберігаються ще два експонати, які мають стосунок до цієї пам’ятки. Це списки зображеного на медальйоні образу Богородиці, історія якого тісно пов’язана з історією Луцька.

Оригінальна ікона XII ст. (з римської базиліки Санта Марія Маджоре), з якої було написано кілька копій і зокрема луцька, — має кілька назв: Матір Божа Римська, Спасіння римського люду (Salus populi romani), Матір Божа Сніжна. Її копію привіз до Луцька в 1598 р. єпископ Бернард Мацейовський як подарунок папи Климентія VIII. Ікону помістили в храмі Успіння Пресвятої Діви Марії, яким опікувалися домініканці. Невдовзі вона почала славитися чудесами, а 1749 року, після підтвердження чудодійності та відповідного процесу, ікону коронували.

Після анексії Волині та закриття росіянами домініканського монастиря ікона перебувала в кафедральному храмі свв. Апостолів Петра і Павла. Вона загинула в пожежі 1924 р. Проте, на щастя, збереглися кілька копій.

За словами дослідниці Людмили Карпюк, є свідчення, що Божу Матір Луцьку вшановували не тільки в римо-католицьких храмах, а й у греко-католицьких і навіть у православних церквах.

«Греко-католицькі храми дуже часто замовляли собі копії домініканської ікони, і в нашій експозиції демонструвалася одна з таких копій XVIII ст. Вона меншого розміру, без окладу, виконана темперою на дереві», — каже Людмила Карпюк.